Читати книгу - "Тіні під світлом слави, Вікторія Ван"

Джун також змінився. Він знайшов себе у спокійному житті поруч з Юною. Їхні стосунки зміцніли, і разом вони побудували невелике життя, оточене природою та тишею, якій вони так довго прагнули. Тепер він працював із землею, допомагаючи селу, що виросло неподалік від їхнього будинку, і навчився цінувати мирні дні.

На краю лісу, в якому колись відбулися ті події, вони звели свій дім. Маленький будинок із дерев'яними стінами і каміном, що завжди горів, став їхнім прихистком. Вікна виходили на безкраї лани, де кожного ранку з'являвся перший промінь сонця, нагадуючи про новий день і нові можливості.

Іноді Юна стояла біля порога свого дому, дивлячись на ліс, який колись був свідком їхніх битв і магічних видінь. Вона більше не боялася тіней минулого — вони залишилися далеко позаду, разом із духами і магією, що змінила їхні життя. Тепер це було просто частиною її історії, яку вона іноді розповідала Джуну в затишних вечорах біля вогню.

Світ змінився так само, як і вони. Верховні маги більше не переслідували тих, хто володів незвичайними здібностями. Баланс, якого так прагнули Юна та Джун, був нарешті відновлений. Їхня боротьба не минула даремно.

Юна іноді дивилася на небо й думала про все, що вони пережили. Кожен вибір, кожна битва привели їх сюди, до цього моменту. І тепер, нарешті, вона відчувала мир у своєму серці. Це був кінець їхнього шляху, але водночас і новий початок.

Життя йшло своєю чергою, і попереду їх чекали нові дні — спокійні, але не менш важливі.

Кінець