Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

А він сів і навчав їх.

3 І ось книжники та фарисеї приводять до нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,

4 та й кажуть йому: Оцю жінку, Вчителю, зловлено в перелюбі на гарячому...

5 Мойсей же в законі звелів нам таких забивати камінням. А ти що скажеш?

6 Це ж казали вони, його випробовуючи, та щоб мати на нього звинувчення. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...

7 А коли ті не переставали допитуватися його, він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, хай перший на неї той каменем кине!...

8 І він знову нахилився додолу, і писав по землі...

9 А вони це почувши, в докорі сумління, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І залишився сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...

10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачачи, запитав її: Де ж ті, жінко, що тебе звинувачували? Чи ніхто тебе не засудив?

11 А вона відповіла: Ніхто, Пане... І сказав їй Ісус: Не засуджую й я тебе. Іди собі, але більш не гріши!

12 І знову Ісус звернувся до людей: Я світло для світу. Хто йде вслід за мною, не буде ходити в темряві той, а матиме світло життя.

13 Фарисеї ж йому сказали: Ти сам свідчиш про себе, тим свідчення твоє неправдиве.

14 Відповів їм Ісус: Хоч і свідчу про себе я сам, та правдиве свідчення моє, бо я знаю, звідкіля я прийшов і куди я йду. Ви ж не знаєте, звідки я прийшов і куди йду.

15 Ви за тілом судите, я не суджу нікого.

16 А коли я суджу, то правдивий мій суд, бо не сам я, а я та Батько, що послав мене!

17 Та й у вашому Законі написано, що свідчення двох людей правдиве.

18 Я сам свідчу про себе самого і свідчить про мене Батько, що послав мене.

19 А вони сказали до нього: Де Батько твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні мене, ні мого Батька. Якби знали мене, то й Батька мого знали б.

20 Ці слова він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив його, бо то ще не настала година його...

21 І сказав він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати мене будете, і помрете в гріху своєму. Куди я йду, туди ви прибути не можете...

22 А юдеї казали: Чи не вб'є він сам себе, коли каже: Куди я йду, туди ви прибути не можете?

23 І сказав він до них: Ви від долу, я звисока, ви зі світу цього, я не з цього світу.

24 Тому я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не повірите, що то я, то помрете в своїх гріхах.

25 А вони запитали його: Хто ти такий? І Ісус відповів їм: Той, хто й спочатку промовляв до вас.

26 Мені є що сказати про вас і за що осудити, правдивий же той, хто послав мене, і я світові те кажу, що від нього почув.

27 Але не зрозуміли вони, що то він про Батька казав їм.

28 Тож Ісус їм сказав: Коли ви піднімете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то я, і що сам я від себе нічого не роблю, а так кажу, як Батько мій мене був навчив.

29 А той, хто послав мене, перебуває зі мною, Батько не залишив самого мене, бо я завжди роблю, що йому до вподоби.

30 Коли він сказав це, то багато в нього повірили.

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в нього повірили: Як у слові моєму залишитеся, тоді справді моїми учнями будете,

32 і знатимете правду, а правда вас вільними зробить!

33 Вони сказали йому: Авраамів ми рід і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же ти кажеш: Ви станете вільні?

34 Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто грішить, той раб гріха.

35 І не залишається повік раб в оселі, а син залишається повік.

36 Коли ж син зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 Знаю я, що ви рід Авраамів, але бажаєте смерть мені заподіяти, бо наука моя не вміщається в вас.

38 Я те роблю, що я бачив у Батька і ви робите те, що ви бачили в батька свого.

39 Сказали вони йому у відповідь: Наш батько Авраам. А Ісус сказав: Коли б ви Авраамові діти були, то робили б як Авраам.

40 А тепер ось у вас на меті вбити мене, людину, що вам казала правду, яку чув я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 Ви робите як батьки ваші. Вони ж сказали йому: Не народилися ми від перелюбу, одного ми маєм Батька то Бога.

42 А Ісус їм сказав: Якби Бог був Батько ваш, ви б любили мене, бо від Бога я вийшов і прийшов, не від себе ж самого прийшов я, а мене він послав.

43 Чому мови моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова мого.

44 Ваш батько — Диявол, і ваше бажання — виконувати пожадливості батька вашого. Він був душогуб споконвіку і в правді не встояв, бо правди нема в ньому. Брехати — сутність його, бо він брехун і батько брехні.

45 А мені ви не вірите, бо я правду кажу.

46 Хто з вас може мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом мені ви не вірите?

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова, через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.

48 Юдеї ж сказали йому: Хіба ж неправду ми кажемо, що ти самарянин і демона маєш?

49 Ісус відповів: Не маю я демона, та шаную свого Батька, ви ж мене зневажаєте.

50 Не шукаю я власної слави, є такий, хто шукає та судить.

51 Поправді, поправді кажу вам: Хто слово моє берегтиме, не побачить той смерті повік!

52 І сказали до нього юдеї: Тепер ми дізналися, що ти демона маєш. Помер Авраам і пророки, а ти кажеш: Хто науку мою берегтиме, не скуштує той смерті повік.

53 Чи ж ти більший, ніж батько наш Авраам, що помер? Та померли й пророки. За кого ти маєш себе?

54 Ісус відповів: Як я славлю самого себе, то ніщо моя слава. Мене прославляє Батько мій, про якого ви кажете, що він Бог ваш.

55 І ви не знаєте його, а я знаю. А коли я скажу, що не знаю його, буду брехуном, подібним до вас. Та я знаю його і слово його зберігаю.

56 Батько ваш Авраам радіючи, сподівався побачити день мій, і він бачив, і тішився.

57 А юдеї ж до нього сказали: Ти й п'ятдесяти років не маєш, як же ти бачив Авраама?

58 Ісус їм відповів: Поправді, поправді кажу вам: Перше, ніж був Авраам, я був.

59 І схопили каміння вони, щоб кинути в нього. Та Ісус сховався і з храму пішов.

Вiд Iвана 9

1 А коли він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.

2 І запитали його учні: Вчителю, хто згрішив, чи він сам, чи батьки його, що сліпим він народився?

3 Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб Божі справи виявилися на ньому.

4 Ми мусимо робити справи того, хто послав мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жоден нічого не зможе робити.

5 Доки я в світі, я світло для світу.

6 Промовивши це, він сплюнув на землю, зробив із слини місиво і очі сліпому помазав ним,

7 і до нього промовив: Піди, умийся в купальні Сілоам (що в перекладі означає Посланий). Тож пішов той, умився і став бачити...

8 А сусіди та ті, що бачили до того його, як був він сліпий, казали: Чи ж не той це, що сидів та просив?

9 казали одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відповів: Це я!

10 І запитали його: Як же очі відкрилися тобі?

11 А той розповів: Чоловік, що його звуть Ісусом, місиво зробив, очі помазав мені і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов, умився і став бачити.

12 І запитали його: Де він? Відповів той, що не знає.

13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був сліпий.

14 А була то субота, як Ісус відкрив йому очі.

15 І знов запитали його й фарисеї, як зрячим він став. А він розповів їм: Місиво поклав він на очі мені, а я вмився та й бачу.

16 Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримується. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина робити? І суперечка між ними була.

17 Тому знову запитують колишнього сліпого: Що ти скажеш про того, що очі відкрив він тобі? А той відповів: Він пророк!

18 Юдеї проте йому не повірили, що сліпим він був і прозрів, аж поки не покликано було батьків того прозрілого.

19 І запитали їх: Чи ваш це син, про якого ви кажете, ніби народився сліпим? Як же він тепер бачить?

20 А батьки його відповіли: Це наш син і він народився сліпим.

21 Але як тепер бачить, не знаємо і хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Запитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...

22 Так казали батьки його, бо боялися юдеїв. Адже ті були змовилися, як хто за Христа його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.

23 Ось тому сказали батьки його: Він дорослий, його запитайте.

24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний той чоловік.

25 А він сказав: Чи він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...

26 І запитали його: Що тобі він зробив? Як відкрив тобі очі?

27 Відповів він їм: Я вже вам казав, та не слухали ви, що бажаєте знову почути? Може й ви його учнями хочете стати?

28 А вони його вилаяли та й сказали: То ти його учень, а ми учні Мойсеєві.

29 Ми знаємо, що Бог промовляв до Мойсея, звідки ж узявся оцей, ми не знаємо.

30 Чоловік сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки він, а він мені очі відкрив!

31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає, хто ж богобоязний, і виконує волю його, того слухає він.

32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.

33 Коли б не від Бога був цей, він нічого не міг би вчинити.

34 Вони сказали йому: Ти весь у гріхах народився і чи тобі нас вчити? І геть його вигнали.

35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і знайшовши його, запитав: Чи віриш ти в Сина Божого?

36 Відповів той: Хто ж то Пане такий, щоб мені вірити в нього?

37 Промовив до нього Ісус: Ти бачив його, він той, хто розмовляє з тобою!...

38 А він сказав: Я вірю, Пане! І вклонився йому.

39 І промовив Ісус: На суд я прийшов у цей світ, щоб бачили сліпі, а зрячі щоб стали сліпими.

40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з ним, та й сказали йому: Чи ж і ми незрячі?

41 Відповів їм Ісус: Якби ви незрячі були, то не мали б гріха, а тепер ви кажете: Бачимо, то й ваш гріх залишається при вас!

Вiд Iвана 10

1 Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, а перелазить деінде, той злодій і розбійник.

2 А хто входить дверима, той вівцям пастух.

3 Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці, і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

5 За чужим же не підуть вони, а будуть втікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

6 Оцю приповість розповів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що він казав.

7 І знову промовив Ісус: По правді, по правді кажу вам, що я двері вівцям.

8 Усі, скільки їх перше мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

9 Я двері, коли через мене хто ввійде, врятується, і ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

10 Злодій тільки на те закрадається, щоб красти, вбивати та нищити.