Читати книгу - "Реактивація, Кулик Степан"

174
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 78
Перейти на сторінку:

— А ось тут починається найцікавіше… — Ніка знову перейшла на шепіт. — За три тижні до виборів пропала його донька. Безслідно… Поліція перевернула кожен закамарок в Куполі і нічого не знайшла. А згодом, хтось пустив чутку, що вона потайки втекла з коханцем до іншого модуля. Батько, ніби то, був проти їх відносин, от парочка і дременула. Поліція перевірила списки пасажирів бронеходів, що у тому проміжку проходили через К-019. Виявилося, що принаймні три пари підходящого віку серед них були. І на цьому заспокоїлися. А ще через тиждень Артем Труш зняв свою кандидатуру. І, оскільки, він був єдиним реальним претендентом, вибори вчергове виграв наш діючий мер. Тепер ти розумієш, чому я так переполошилася? Якщо чіп Лариси у тебе — значить, найімовірніше, вона мертва. А так як ти нікуди не виїздив, то, виходить, і вона не покидала межі Купола. І… і тоді… О, Господи! Виходить, дівчину викрали, щоб шантажувати батька? Але так і не відпустили? Її вбили? Лариса мертва? Так? Ти бачив її тіло? Та не мовчи ж! Трясця тебе бери!    

— Так… — відказав я так само напівпошепки.

— Де?

— Послухай, тобі не здається, що тут занадто людно для серйозних розмов? — я демонстративно обвів поглядом залу, в котрій перебувало щонайменше два десятка осіб. При цьому з найближчими сусідами нас розділяло заледве кілька кроків.

Ніка прослідкувала за моїм поглядом, замислилася на хвильку і кивнуло.

— Отож… Тому, давай так домовимося. Доїдаємо… Далі йдемо в Арену. Я — битися, ти — дивитися. А вже потім знайдемо собі більш зручне місце для довірчої розмови. Можна у мене. Або в тебе…

— До мене не можна, — мотнула головою дівчина. — Батьки…

— Тьху. Весь час забуваю, що ти досі живеш із батьками. Хоча, є в тому і плюс. Принаймні точно буду знати, що не водиш до себе, потай від мене, ніяких красунчиків.

— Ти про що? — здивовано глянула подруга.

— Та так… світ слухами повниться. Бачили тут тебе з одним…

— Насмішив, — пирхнула Ніка. — Сам мало не що дня тягає до себе дівок, як на роботу. І весь час інших… А мене — ревнує.

— Ну… — відвів я очі. — Далеко не що дня…

— Забудь, — махнула дівчина рукою. — Про фізіологічні потреби нам ще в школі розповіли. Я не осуджую. Врешті-решт, ми ж не приносили клятву вірності одне одному.

— А ти б погодилася? — слова вирвалися мимохіть. Так швидко, що я і не втямив одразу, що бовкнув.    

— Гей, гей! — Ніка навіть тарілку відсунула. — Ти не пропозицію руки та серця вирішив мені зробити?

Мені б спинитися, здати назад. Звести все на жарт. Але натуру не переробиш. Як завжди у критичні моменти в мені вмикалася якась бараняча впертість, і я пер вперед, не зважаючи на перешкоди. Вірніше — змітаючи їх шаленим натиском.

— А ти готова?

В кутик ока залетіла якась порошинка, відволікаючи і дратуючи. Потер пальцем. Не допомогло. Сфокусував зір, щоб придивитися і темна плямка розрослася у мигаючий конверт.

Повідомлення Системи? Не зовсім вчасно. Хоча, поки Ніка мовчить, можна швиденько глянути.

«Увага! Вам доступне завдання «Навіки разом». З’єднайте свою долю з персонажем Вероніка Лис і отримайте відданого напарника. Нагорода — 100 пунктів досвіду. 50 срібних кредитів. Додаткова характеристика. Прийняти завдання? Так/Ні?»

Фіга собі? Це що за приколи? Система свахою зробилася? Так хоче мене оженити, що навіть нагороду пропонує. А з іншого боку, хіба я не роздумував над цим? Та й подобається мені Ніка, чого себе дурити. Значно більше, ніж просто подобається. Тож не будем вмикати задню. Не рак.

Так!

— Так…

Усе відбулося настільки синхронно, що я не одразу й второпав, що друге так промовила Ніка. А коли усвідомив, то взяв дівчину за руку, зазирнув у вічі і перепитав:

— Ти справді готова стати моєю дружиною?

— Так… — дівчина не відвела погляду.

— Дякую… Присягаю, ти ніколи про це не пошкодуєш. Вибач, що усе так буденно… Навіть без обручального перстня. Знаєш… я давно хотів… але й сам не сподівався.

— Байдуже… — посміхнулася Ніка. — Перстні… квіти… то все мішура. Головне, те що в серці.

«Вітаємо! Ви виконали завдання «Навіки разом». Нагорода — 100 пунктів досвіду. 50 срібних кредитів. Активована характеристика «Лідерство». Тепер ви можете створити групу. Кількість членів у групі на даному рівні лідерства — 1.

Увага! 1) Члени групи проходять часткову активацію Системи. 2) З моменту прийняття персонажа в групу, вам буде відкрито доступ до його характеристик, і ви зможете контролювати його розвиток. 3) Досвід для розвитку — член групи зароблятиме самостійно. Для детальнішого ознайомлення з питанням утримання і розвитку групи звертайтеся у «Допомогу»   

— Так, люба. Це найголовніше. Але перстень і квіти теж будуть. Обіцяю. І ще сьогодні. Але трохи згодом. Після бою. А тепер, пішли… Залишилося всього півгодини, а мені ще розім’ятися треба.

1 ... 27 28 29 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Реактивація, Кулик Степан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Реактивація, Кулик Степан"