Читати книгу - "Кохання з іншої планети, Вподобайка"

Глава 13. Повернення

Коли зорельот приземлився на Землі, Джек та його супутники відчули м'який поштовх під ногами. Виходячи з корабля, він глибоко вдихнув знайоме повітря, яке пахло землею та ледь вловимим ароматом морського бризу. Довкола вже зібралися групи людей – представники космічної корпорації, члени уряду та деякі науковці. Вони нетерпляче чекали на повернення Джека та інших.

Як тільки двері корабля відкрилися, до них підійшла керівниця корпорації Хелена Брікс. Її обличчя світилося від радості, коли вона побачила Джека.

 -Ласкаво просимо додому, Джек! — вигукнула вона, обіймаючи його міцно. - Ми всі хвилювалися за вас.

Джек посміхнувся. 

-Я радий повернутися, Хелено. Ми багато чого пережили, але ми повернулися з важливою місією.

Хелена подивилася на Шейлу та Міранду, що стояли позаду Джека, і зробила жест рукою, запрошуючи їх підійти. 

- Ми чекали на вас. Ваша допомога може стати переломним моментом для майбутнього нашої планети. Розкажіть нам усе.

Люди довкола радісно привітали поверненням команду. Шейла, стоячи поруч з Джеком, відчула тепло привітності та подяку землян за їхню місію. Вона зрозуміла, наскільки важливо було її рішення допомогти Землі, а не колонізувати її.

Джек виголосив коротку промову, підкресливши важливість дружби між планетами та нових союзів, які могли б допомогти врятувати Землю від екологічної катастрофи. Люди аплодували йому, визнаючи його лідерство та героїзм

Під час привітання Міранда побачила, як Бріз підходить до неї з трохи нервовою усмішкою. Їхній погляд зустрівся, і вона відчула змішане почуття радості та невимовного полегшення. Нарешті, родина була разом.

Це був початок нового етапу – нових наукових відкриттів, переговорів із союзниками з інших планет і планування подальших дій, які могли б забезпечити краще майбутнє для Землі.

Джек і Міранда повернулися в свій затишний будинок, розташований на околиці міста, поруч із густим лісом. Цей дім був їхньою сімейною фортецею, де кожен куточок нагадував про минуле: старі фотографії на стінах, дитячі малюнки Джека, які досі висіли на холодильнику, і крісло батька, що залишалося порожнім з часу його "смерті".

Коли вони увійшли, Міранда відчула, що минулі роки горювання нарешті завершилися. Тепер, коли Бріз був поруч, вона могла почати нове життя, сповнене надії та відчуття цілісності. Джек, стоячи в коридорі, відчував змішані емоції. Повернення додому було як ковток свіжого повітря, але водночас, він усвідомлював, що їхнє життя змінилося назавжди.

Першим ділом вони вирішили привести до ладу будинок і очистити його від пилу минулого. Джек почав займатися садом, який давно занедбали, обрізаючи гілки дерев і висаджуючи нові рослини. Міранда наводила порядок всередині, дістаючи старі речі і переставляючи меблі, щоб освіжити простір.

Шейла була поряд з Джеком, і їхнє життя вчотирьох набувало нових барв. Вона захоплювалася природою Землі та її красою. Разом із Джеком вони досліджували місцеві маршрути для прогулянок, а іноді залишалися вдома, насолоджуючись спокійними вечорами на терасі, споглядаючи зоряне небо.

Будинок став не просто місцем проживання, а символом відродження і нових починань для всієї родини. Для Джека це була можливість знову відчути себе частиною Землі, відновити зв'язок із корінням, яке тепер включало і Бернар. Міранда знайшла спокій, якого так довго прагнула, а Шейла відчула себе частиною сім'ї, навіть у цьому незвичному для неї світі.

***

Ідилія в житті наших героїв тривала не довго...

Земля була потривожена несподіваним вторгненням невідомих агресивних інопланетян, які з'явилися в атмосфері, немов із нізвідки. Величезні кораблі зависли над найбільшими містами планети, створюючи тінь і паніку серед населення. Уряди різних країн намагалися зв'язатися з прибульцями, але відповіді не було. Із зорельотів почали виходити дивні хвилі, що виводили з ладу комунікаційні системи, а також створювали перешкоди для навігації супутників.

Джек, перебуваючи вдома з Мірандою і Шейлою, швидко дізнався про вторгнення, коли отримав екстрений сигнал від космічної корпорації. Хелена Брікс повідомила, що їхні спроби встановити контакт з інопланетянами зазнали невдачі, а численні напади на військові бази вже почалися. Нападники діяли швидко і безжально, атакуючи ключові інфраструктури, які підтримували життя на планеті.

Шейла відразу зрозуміла, що ця нова загроза походить не з Бернара. Вона припустила, що це могла бути якась ворожа цивілізація, про яку жителі Бернара чули лише легенди – агресивна раса, що шукала нові світи для поневолення. Джек зібрав свої речі та приготувався до боротьби, але розумів, що людство може не впоратися самотужки.

Завдяки своїм інопланетним здібностям, успадкованим від батька, Джек міг зчитувати енергетичні сигнали і відчував потужне поле навколо ворожих кораблів. Він знав, що без допомоги союзників із Бернара вони не зможуть захистити Землю. Шейла негайно зв'язалася зі своїм керівником Кованом на Бернарі, прохаючи допомоги у протистоянні новій загрозі.

Кован відреагував миттєво, виславши до Землі кілька військових кораблів, оснащених передовими технологіями для відбиття інопланетних атак. Водночас, Джек, Шейла і Хелена почали координувати дії землян, готуючи оборонні рубежі та розробляючи план для нейтралізації ворожих кораблів. Земля перебувала на межі катастрофи, і лише спільні зусилля могли забезпечити шанс на виживання.

Джек і Шейла, разом із фахівцями з космічної корпорації, розпочали спроби встановити зв'язок з агресивними інопланетянами. Вони використовували спеціально модифіковане обладнання для приймання незнайомих сигналів і розшифровки їхньої структури. Шейла спробувала застосувати свої знання про різні інопланетні мови та комунікаційні протоколи, які були відомі на Бернарі, щоб знайти спосіб передати повідомлення про перемир'я.

Після кількох невдалих спроб вони нарешті отримали відповідь. Сигнал був грубим, механічним, але чітким

-Ми – Альфакрони. Ваш світ – наша здобич. Немає перемир'я, лише підкорення або знищення.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍