Читати книгу - "Сироти долі, Olexander Sakal"

– Клянетесь, що не розкажете батькові, що я був тут?

Іван навмисно використовував слово «батько» в цьому проханні, щоб, по-перше, більш зворушити іконописців, та по-друге, щоб наголосити про його суто інтимне відношення до всього, що відбувається в його сім’ї. Однак це було не обов’язково, бо перед ним сиділи люди, найбільше за всіх здатні дотримуватися свого слова.

– Нічого не скажемо. Йди з Богом, – промовила лиш жінка.

Натхненний своїм успіхом, Іван Родіонович поспішив додому. Він гордився тим, що «визволив» матір, бо знав, що батько ніколи не віддав би йому цю фотографію. Це справжній духовний скарб не тільки для Івана. До речі, в той же час, практично на відстані ста метрів від сина, не менш натхненний мистецтвом, проте втомлений Родіон Михайлович повертався до свого робочого місця.