Читати книгу - "Beautiful moon, ДіанаЛ"

— Еміліє… — прошепотів він, немов не вірячи своїм очам.

Міна теж повернула голову й глянула на неї, трохи звузивши очі.

— Привіт, — сухо сказала Емілія, намагаючись тримати голос спокійним.

Вона швидко пройшла повз них до каси, поклала покупки на стрічку й дістала гаманець. Серце калатало так голосно, що здавалося, ніби його чує весь магазин.

— Зачекай, — раптом сказав Тао, підійшовши ближче. — Нам потрібно поговорити.

Емілія стиснула зуби.

— Тут нема про що говорити, Тао. У тебе вже є з ким розмовляти.

Вона кивнула в бік Міни й простягла касиру гроші.

— Це не так… — почав він, але вона не дала йому договорити.

— Ні, Тао. Це саме так. Ти зробив свій вибір.

Вона схопила пакет із покупками й швидко вийшла з магазину, не озираючись. Серце боліло так сильно, що їй здавалося, ніби вона задихається.

— Еміліє! — крикнув він услід, але вона не зупинилася.

Вона бігла вулицями, поки не дісталася дому. Захлопнувши двері, вона сповзла на підлогу й закрила обличчя руками.

Вона більше не знала, що їй відчувати.