Читати книгу - "Тінь серед світла, Деріка Лонг"

Розділ 8

Оксана знову прийшла на роботу з ранку, як завжди налаштована на продуктивний день, але на її обличчі ще була весела усмішка після останніх приємних подій. Вона поділилася з подругою Настею новинами про майбутній День народження Андрія, і це додавало їй енергії.

Інна, її колега, вже сиділа на своєму місці і здавалося, була в хорошому настрої. Але Оксана знала, що ця дівчина рідко буває такою дружньою. Відразу ж виникла підозра, що Інна замислила щось.

— Оксана, ти знаєш, що сьогодні тобі треба взяти участь у зустрічі з постійними клієнтами? Вони приїдуть о 12:00. Забула? — спитала Інна, глянувши на Оксану так, ніби й справді переживала, що та могла щось пропустити.

Оксана здивовано підняла брови. Вона була впевнена, що зустріч була запланована на наступний день. Тому, коли Інна знову повторила те саме питання, Оксана почала нервувати.

— Ні, я точно не забула. Сьогодні не планувалася жодна зустріч, — сказала вона, але відчувала, як хвиля паніки накриває її.

Інна зробила ще одне уточнення, ніби намагаючись підвести Оксану до думки, що вона щось не врахувала.

— Ти ж вчора сказала, що обов’язково все підготувала… Чи не передумала?

Оксана спробувала згадати, де вона могла помилитись, але не змогла нічого знайти. Раптом, у самому серці її розуму виникло відчуття, що це може бути пастка. Оксана відчула, як її лице поступово стає червоним.

— Я… я точно не забула. Напевно, ти щось не так зрозуміла. Дай мені кілька хвилин, і я перевірю все, окей? — сказала Оксана, нервово посміхаючись, але внутрішньо вона була налякана.

Інна, ніби не звертаючи уваги на переживання Оксани, зауважила з холодним сміхом:

— Ой, я просто хочу, щоб все було на висоті! Не переживай, я сама зараз гляну. Може, ти дійсно забула!

Оксана поспішно бігала по магазину, перевіряючи план на день, перепитуючи керуючу Тетяну і навіть перевіряючи свій мобільний телефон на випадок, якщо їй надійшло якесь нагадування. Але зустріч, про яку говорила Інна, не існувала. Тетяна, з якою вона перевірила розклад, дивилась на неї з подивом.

— Не знаю, Оксано, ніякої зустрічі сьогодні не планувалося. Може, Інна знову вирішила пожартувати? — сказала Тетяна, нахмурившись, адже й сама помітила, як Інна іноді може створювати проблеми для своїх колег.

Оксана, все ще здивована і трохи розгублена, пішла до Інни, щоб розібратися. Як тільки вона наблизилася до її столу, Інна радісно повідомила:

— Оксана, я думаю, що ти просто забула про те, що не маєш важливого завдання. Ти виглядаєш так, ніби все намагаєшся вирішити, а насправді, просто я граю в гру!

Оксана розсміялася, одразу усвідомивши, що потрапила в пастку.

— Інно, ти мені не даєш спокою! Я вже все перевірила, і я була готова підготовити зустріч, я навіть злякалася! Ти просто хочеш розсмішити мене?

Інна намагалася приховати свою посмішку, але не могла. Тетяна, яка почула цей діалог, підійшла до них, спостерігаючи за розвитком ситуації.

— Оксана, я думаю, що сьогодні ми не лише обговорюємо плани, а й випробовуємо твою здатність швидко виходити з таких ситуацій! І що я хочу сказати — ти чудово впоралась! — сказала Тетяна.

З усмішкою Тетяна додала:

— Інна, ти справжня майстриня пасток. Але ти, Оксано, просто чудово розібралась у ситуації! Всі ці непорозуміння додають нашому дню трохи гумору і роблять роботу веселіше.

Оксана, хоча й трохи засоромлена, почала сміятися разом із Тетяною, розуміючи, що навіть з таких дрібних ситуацій можна зробити щось позитивне. Зрештою, сьогоднішній день став ще однією маленькою перемогою, хоча й комічною. Вона побачила, що навіть коли все йде не так, як планувалося, це може стати приводом для сміху і створити приємну атмосферу серед колег.

Інна, хоча й намагалася підставити Оксану, не змогла не сміятися з того, як вдало все завершилось. Вона вже більше не зважала на свої жарти, бо сама розуміла, що сьогодні сміх був не тільки в її руках, а й у серці всієї команди.
 

Коли робочий день завершився, Оксана вийшла з магазину з легким серцем, насмішкуватим поглядом і з усмішкою на обличчі. Вона згадувала цей смішний інцидент з Інною і Тетяною і не могла стримати сміх. Сьогоднішній день дійсно видався незвичайним, і хоча ситуація з Інною була трохи незручна, вона принесла їй радість і додала емоцій.

Оксана вирішила подзвонити Насті, яка вже кілька днів розпитувала, як у неї справи. Зустріч з подругою здавалася чудовим способом відпочити після такого веселого, але напруженого дня.

— Привіт, Настю, — почала Оксана, коли подруга підняла слухавку. — Ти не повіриш, що сьогодні сталося на роботі! Мене просто підставила Інна, ну і я злегка потрапила в халепу.

— О, ні, що вона знову вигадала? — здивовано запитала Настя.

— Уявляєш, сказала, що я забула про важливу зустріч з клієнтами, хоча насправді її просто не було! Я навіть почала панікувати, а потім виявилося, що це був просто її жарт. Як я могла повірити?

— Це точно Інна! — сміялася Настя. — Я знаю її. Але, принаймні, ти змогла витягти з цього веселу ситуацію. Як я розумію, Тетяна теж сміялася з того, як ти впоралася?

— О, так! — Оксана розсміялася в голос. — Тетяна теж не змогла утриматися. Вона сказала, що я чудово впоралася і навіть додала, що такі моменти роблять роботу веселішою. Я взагалі думала, що потраплю в халепу, а виявилося, що це була просто невелика комедія.

— Це класно! — відповіла Настя. — Можливо, ця Інна просто хоче, щоб ти засмутилася, але ти показала, що ти на висоті. Ти як завжди, Оксано, умієш обернути все на свою користь. А як твої справи з Мирославом? Розкажи, бо я давно не чула новин.

— О, все чудово, — відповіла Оксана, на її обличчі з’явилася м’яка усмішка. — Ми з ним організовуємо День народження для його друга Андрія. Це буде дуже цікаво! Я допомагаю з підготовкою, думаю, що це буде незабутня подія. Між нами з Мирославом все йде добре, хоча, звісно, є багато різних моментів, через які треба бути обережними.

— Ну, ти ж не можеш просто сказати, що все чудово, а потім не поділитися більше подробицями! — насмішливо відповіла Настя. — Що там, я чую, ти готова розповісти про свою романтичну історію?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍