Читати книгу - "Жахослов"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Батько дивився на сина тепло, але безпристрасно. Охоронець у нічну зміну, з невеличкими амбіціями, він пізно став батьком і рідко бачився із сином, та коли вони все ж таки перетиналися, ці зустрічі минали цілком душевно.
– Усе добре, юначе?
– Так. У нормі. – Довше їхні розмови зазвичай не тривали, оскільки Даррен, у свою чергу, ніколи не цікавився, як ведеться батькові.
Натомість мати ставилася до Даррена з обожнюванням, яке він сприймав як належне. Їй доводилося ставати навшпиньки, щоб поплескати його по щоці і потріпати волосся над його тонкою шиєю. Щоразу вона розсипалася в компліментах, приносячи синові улюблені наїдки до його кімнати. Сидячи в цій маленькій кімнаті на другому поверсі червоного цегляного будинку з терасою, Даррен обмірковував найкращий спосіб здобувати нову популярність уже в дорослому житті.
Не дивно, що, отримавши місце в трупі аматорського театру і успішно прибравши зі шляху її найобдарованішого виконавця через організований тиск з боку колег, у сімнадцять років він уже був кіноактором. Роль йому дісталася запевне мала, проте в британському фільмі із солідним бюджетом на тему підліткових банд. Напевно, в акторів минулих поколінь за цим найпершим і важливим проривом були б довгі роки тяжкої праці і вдосконалення акторської майстерності – тільки так можна було досягти успіху в британському кіно і певної зіркової слави, якою тепер насолоджувався Даррен у віці лише двадцяти трьох років.
Але в сучасному світі потреба в тяжкій праці відпала. Акаунт у Твітері, сторінка на Фейсбуці і власний веб-сайт – ось і все, що було потрібно, аби розвинути популярність після першої появи на великому екрані. За допомогою пухнастої білої кішки, з якою він позував для більшості своїх селфі, демонструючи оголений торс, він швидко став предметом обожнювання, змушуючи нерівно битися серця як юних дівчат-натуралок, так і чоловіків нетрадиційної орієнтації.
Кішка на ім’я Ельза належала Дарреновій матері, яка розчісувала і пестила її. Ельза не мала симпатії до юнака, що постійно змушував її лежати в якій-небудь неприродній позі на своїх татуйованих грудях. Як наслідок, глибока подряпина на його шиї поклала край їхнім суто професійним стосункам і була винагороджена міцним копняком, після чого тварину довелося приспати. Утім, наступна трагічна фотографія у Твітері з гештеґом #Моліться-за-Ельзу здобула йому 2000 нових дописувачів за два дні, що стало йому достатньою компенсацією за невтішне горе місіс Лаурі.
В особистому житті він віддавав перевагу дівчатам, але тільки тим, які не лише відверто демонстрували свій потяг до нього, але й уміли виявляти належну вдячність за його увагу. Коли цей баланс порушувався, стосункам наставав кінець – правило, яким захоплювалась невеличка купка його приятелів, кожен з яких бажав би бути на його місці.
Його агент Барбара, розпізнавши в хлопцеві брак таланту і несхильність до клопіткої праці, вправно підшукувала йому ролі в кіно й на телебаченні, де недбала юнацька зарозумілість була саме тим інгредієнтом, якого вимагав сценарій. Ховати бездарність у всіх перед очима було характерною рисою його покоління, і Даррен оволодів нею, як ніхто.
Періодичних інтерв’ю для журналів чи поява в іпостасі гостя в розв’язних телевізійних шоу на цифрових каналах вистачало, аби підтримувати увагу до своєї персони й поповнювати банківський рахунок. Щоразу його подавали як простого лондонського хлопця, що всього досягнув самотужки і при цьому по сьогодні мешкав у батьківському домі й шанував маму з татом.
Та хоч це чудово спрацьовувало на вітчизняному ринку, серце Даррена краялося від журби. На жаль, величезний світ за межами Англії досі перебував у захваті від талановитих, тоді як Дарренова посередність залишала його за межею всесвітнього визнання. Той факт, що він не міг зібрати мільйон дописувачів у Твітері, щодня доводив його до сказу.
Даррен Лаурі не збирався одружитися з якою-небудь гламурною білявкою модельної зовнішності, яких зустрічав у клубах. Даррен збирався поєднати життя зі всесвітньо відомою зіркою, чия репутація примножить його славу і замаскує його вади. Але вечір церемонії вручення музичних нагород у Лондоні, де зірка американського репу першої величини принизила його, спитавши у свого охоронця: «Що це за один?», – глибоко запав йому в душу. І він вирішив, що потрібні негайні дії.
Ретельне дослідження історій успіху більш вдалих конкурентів спонукало його спробувати іншу стратегію. Преса полювала не за гарненькими здоровими юнаками, які вели спокійне життя, граючи невеличкі ролі в драмах. Групу акторів, комедійних артистів і музикантів, від яких ніколи не втомлювалася преса і чию думку воліли чути з будь-якого приводу, становили ті, хто публічно зізнавався в колись переможених ними слабкостях. Даррен вирішив, що час покласти край образу гарного лондонського парубка, аби врешті бути сприйнятим серйозно.
Це поклало початок фальшивій історії про приховане тяжке зловживання алкоголем і наркотиками. Історія була сфабрикована так, щоб мати можливість пожинати лаври свого одужання, виголошувати лицемірні проповіді і здобувати дедалі вищі позиції у світі зірок. Адже найуспішніші люди – завжди жертви, яким не забракло сміливості перемогти негаразди, що трапилися на життєвому шляху. Лише в небагатьох усесвітніх зірок узагалі були матері, а тим більше такі, що приносили їм суп і розкладали на покривалі випрасувані сорочки. Тож Даррен почав переписувати свою коротку біографію.
Грубо склепані вигадки Даррена про те, як він приховував своє саморуйнування від родини і друзів, жадібно поглиналися фанатами. За допомогою гриму, плям на одязі й тремтіння рук перед фотооб’єктивом він створював мальовничі ілюстрації свого життя у стані фізичного та емоційного розладу. Ефект був миттєвий та разючий. Схвалення, увага й нові дописувачі потяглися, наче металеві ошурки на магніт. Після того як він прийняв запрошення на серйозну аналітичну програму у випуск, присвячений наркотикам, і все пройшло навдивовижу добре (Даррен гатив кулаком по столу і називав другого заступника міністра «пихатим старим недоумком, якому байдуже до людських страждань»), він відчув, що готовий до наступного рівня.
Даррен ударився в політику. Новий рупор молодих і невдоволених, він приєднувався до демонстрацій, потрясав кулаком на знак солідарності перед посольством будь-якої країни, чия політика не подобалася молодшим за двадцять, і регулярно, у вигідному ракурсі потрапляв на камеру під час сутичок із поліціянтами в захисному спорядженні. І
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жахослов», після закриття браузера.