Читати книгу - "Заборони тебе кохати, Ольга Вісмут"

— Чому не вийде? — недовірливо хмуриться він.

— Я забула, що записалася в спа, — одразу ж викручуюсь.

— То нумо я з тобою.

Тепер я здивовано дивлюся на нього.

— А друзі?

— Без мене не помруть. Хочеш у спа? Ходімо в спа. Хочеш на виставку — йдемо на виставку.

— Цікаво, чому ти раптом передумав? Зізнавайся, чого я не знаю?

В очах Микити з’являється настороженість. Але він одразу розслабляється, почувши мій жартівливий тон.

— Просто не хочу, щоб ти супилась. Мені подобається, коли ти усміхаєшся, — заявляє з нахабною усмішкою і перекидає мене на ліжко.

Ох, може, і справді я даремно хвилююсь? Микита — це не мій колишній, не треба їх порівнювати.

І все-таки черв’ячок сумнівів точить мене. Занадто вже добре мені з Микитою. Так не буває. Відчуваю, що на мене чекає каверза.

І сама забороняю собі думати про це.

Тому що хочу зараз лише одного. Щоб він продовжував мене цілувати.