Читати книгу - "Зухвала дівчина актора, Торі Шей"

12 глава

Даніяр

Настрій: Я вже говорив, що я геній?

Життя завжди було для мене своєрідним перетягуванням каната. То стрімка кар’єра актора, то особисті амбіції, а то й раптовий інтерес до моєї білочки. Вона ще не розуміє, на що погоджується, правда? Як би я хотів побачити її обличчя, коли вона усвідомить, що ми майже у справжніх стосунках. Майже. Це слово, як іронічна усмішка, нависає над усім тим, що відбувається між нами. Але ж я не збираюся їй про це розповідати. Нехай усе йде своєю чергою.

Я не міг перестати думати про неї з того моменту, як вона вийшла з мого пентхауса. Її тіло, її шкіра, її реакції, її запах, її голос — все це залишилося в моїй пам'яті яскравими картинами. Вона думає, що ми будемо лише "друзями по сексу"? Ну, нехай так. Якщо це допоможе їй відчути себе в безпеці, я готовий грати за її правилами. Але знаєте що? Я ніколи не був великим шанувальником правил. І ось тепер я сиджу вдома, вдивляюся в екран телефону і міркую, коли знову зможу відчути її поруч. Так, у нашій "угоді" є обмеження — без почуттів, без зобов'язань. Але, чорт забирай, хто сказав, що я збираюся дотримуватися цього?

Я хочу більше. Більше її тіла, більше її уваги, більше її... Я навіть не знаю, як це назвати. Зараз усе, що мені потрібно, — це знову відчути її поруч. Знову зануритися в це відчуття, коли все інше не має значення. І знаєте що? Це буде навіть краще, ніж минулого разу. Тому що цього разу я зроблю все можливе, щоб вона сама захотіла більше. Більше нас, більше мене. Але поки що... хай вона думає, що тримає ситуацію під контролем. Це тільки додає азарту.

Вивів зі своїх думок телефонний дзвінок. Відповідаю, не відриваючи погляду від стелі.

— Привіт, старий, як справи? — пролунав голос мого давнього знайомого Максима.

— Привіт, Максе, що там у тебе? — відповів я, намагаючись зосередитися на розмові.

— У мене є для тебе новина! На Гелловін я влаштовую вечірку. І знаєш що? Я збираюся зробити пропозицію Насті.

— Вітаю, Максе! Це чудова новина, — щиро порадів я за нього.

Ця пара вже років десять разом, і Максим нарешті наважився зробити цей крок. Він досить успішний фотограф, який подорожує всією країною, а його дівчина, здається, була балериною у минулому, а тепер успішно має свою студію. 

— Я запрошую тебе, якщо, звісно, у тебе буде на це час. Можеш прийти зі своєю новою дівчиною, або з ким ти там захочеш... В любому випадку, у тебе буде плюс один.

Я усміхнувся, уявляючи, як Уляна відреагує на цей запит.

— Зі своєю дівчиною, кажеш? — підняв я брову. — О, ти знаєш, як зробити мені виклик, Максе. Добре, я прийду.

Максим засміявся, явно задоволений моєю реакцією.

— Знаю, знаю, ти завжди любив виклики. Тож, чекаю тебе з супутницею. І не забудь про костюм. Офіційне запрошення прибуде трішки пізніше.

— Звичайно, — погодився я, вже розмірковуючи над тим, як запропонувати Уляні піти зі мною. Вона ж не з тих, хто любить світські заходи, але це може бути цікаво.

— Добре, тоді до зустрічі! — попрощався Максим і завершив дзвінок.

Я відклав телефон і замислився. Запросити Уляну на вечірку — це чудова нагода.

***

Тихо зайшовши до агенції, я відчинив двері кабінету, де зазвичай сидять Уляна з Яною, очікуючи знайти обох жінок за роботою. Однак сьогодні тут була тільки моя білочка. Це навіть краще. Я не міг не звернути увагу на те, як затишно виглядає це приміщення. Пастельні тони стін, що гармонійно поєднувалися з кольоровими квітами на підвіконнях, створювали враження, ніби кімната оживає від теплої атмосфери, яка тут панувала.

Я обережно зачинив двері за собою. Уляна стояла біля полиць, прибираючи пилюку, і легенько крутила стегнами в такт музиці, що грала з колонок. Її рухи були плавними та граціозними, нагадуючи про минулі дні, коли вона була балериною. Мені здається, що саме зараз я бачу її справжньою. Не холодною та відстороненою жінкою, якою вона завжди намагається виглядати переді мною, а живою, чуттєвою і… звабливою. Її тіло ніби танцювало, гармонійно вивільняючи свою енергію з кожним кроком. Вона не підозрювала, що я тут, що хтось за нею спостерігає.

Її голос заповнював кімнату, вплітаючись у музику:

Вже накатали в поліції заявку

За те, що образила чиюсь бабку

Її спів був таким чистим. Я навіть не знав, що вона має такий гарний голос. Мабуть, це ще один прихований талант, про який я не підозрював. Вона завжди була для мене загадкою, і з кожним днем я відкриваю в ній щось нове. Хто б міг подумати, що ця жінка, яка завжди намагалася тримати від мене дистанцію, має стільки шарів.

Може відкуплюсь великими грошима

Пошлю всіх своїми очима

На ній був яскраво-червоний гольф, що підкреслював її тендітну фігуру, та коротка червона спідниця, що робила її вигляд ще більш звабливим. Її образ був одночасно простим і спокусливим.

Про любов, навіть не говорю

В Sims 3 - чоловічка створю

Я стояв у дверях, спостерігаючи за нею, і мені було важко не усміхнутися. Вона навіть не помітила мене. Її рухи, її голос, її енергія — усе це було настільки природним, настільки красивим, що я не міг відірвати погляду. Я навіть забув, чому прийшов сюди. Все, що мене зараз цікавило — це вона. Який же я дурень, що дозволив собі втратити пильність поруч із нею. Вона так сильно впливає на мене.

Всюди сонце, в мене злива

Але я щасл…

Але все змінилося в ту мить, коли вона повернулася і побачила мене. Її усмішка миттєво згасла, ніби хтось вимкнув світло. Вона застигла на місці, ніби побачила привид. У її очах промайнуло здивування, а потім — розгубленість. Вона не очікувала мене тут побачити. Я навіть не знаю, чому, але мене це потішило. Вперше за довгий час я побачив її збентеженою, і це була для мене перемога.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍