Читати книгу - "Тотальний опір. Частина 2"

­­­­ б) підпільної друкарні для видання нелегальних газет, плакатів, листівок тощо;

­­­­   ­­­­ в) групи графітників, що пишуть лозунги на стінах, групи розклеювачів плакатів, групи розповсюджувачів листівок тощо;

­­­­   ­­­­ г) команди просвітницької роботи з населенням.

Інформаційно-розвідувальна секція:

■ Здобуття важливої у політичному й мілітарному сенсах інформації. Засіб: прослуховування телефонних розмов, перлюстрація пошти, проникнення своїх людей на командні, адміністративні й урядові посади.

Секція зв'язку:

За допомогою радіозв'язку, поштових голубів та кур'єрів підтримує контакт із:

а) формаціями малої війни;

б) власним армійським командуванням в альпійському укріпрайоні;

в) швейцарським еміграційним урядом за кордоном.

Секція допомоги утікачам:

■ Допомагає пілотам, що змушені були приземлитися чи катапультуватися, військовополоненим, яким вдалося вибратися з полону, та цивільним особам, що зазнають переслідувань.

■ Організація:

­­­­   ­­­­ а) транспортного відділення — 20-30 осіб, які переміщають утікачів; до нього входять кілька водіїв із міжнародних транспортних ліній та працівники залізниці;

­­­­   ­­­­ б) транзитних станцій; потрібна достатня кількість надійних мешканців, у яких утікачі можуть на якийсь час зупинитися і отримати все необхідне.

Фінансова секція:

■ Завдання: роздобування грошей для руху опору і ведення бухгалтерії.

Витрачання грошей:

■ Підкуп функціонерів окупаційної влади.

■ Придбання матеріалів, як-от зброї, боєприпасів, паперу для підпільної друкарні тощо.

■ Опіка — особи, що змушені йти у підпілля, яких депортують, кидають до в'язниці чи страчують, повинні бути впевнені, що їхні родини не зазнають злигоднів більших, аніж інші. Рух опору підтримує такі родини, приховано передаючи їм гроші або ж натуральну продукцію.

Джерела коштів:

■ Фальшиві гроші, виготовлені у вільному світі і скинені з літаків над зайнятою територією.

■ Фальшиві гроші, виготовлені на окупованих територіях.

■ Перетягування на свій бік працівників банку та пошти, які, при нагоді, зникають, прихопивши значні суми для руху опору.

■ Напад і пограбування залізничних кас, поштових відділень, банків та державних крамниць.

Нехай тебе при цих учинках не мучать докори сумління, адже ти шкодиш не співгромадянам, а «псевдодержаві», тобто окупаційній владі.

Секція фальшування:

■ До секції фальшування входить 8-10 фахівців.

■ Ці люди підробляють посвідчення особи або ж змінюють посвідчення, що вже існують. Фальшуються ідентифікаційні картки, закордонні і внутрішні паспорти, гроші, продовольчі картки, купони на пальне, залізничні квитки тощо.

Поліційна секція:

■ Поліційна секція поділяється на кілька команд.

■ Команда обробки даних: вона збирає дані та обробляє їх. Ведуться бесіди з особами, яких супротивник утримував під арештом, допитував чи ув'язнював. Ця команда постійно працює над виробленням нових правил поведінки, допасованих до методів супротивника.

■ Архівна команда: веде архів злочинів ворожих можновладців, очікуючи на День відплати.

■ Пошукова команда: виявляє замаскованих колаборантів. Викриває шпигунів та донощиків.

■ Екзекутивна команда: знищує важливих чи жорстоких представників окупаційної влади або ж зрадників.

Медична секція:

■ До неї входять лікар і аптекар.

■ Завдання:

­­­­   ­­­­ а) таємне лікування поранених або хворих у криївках;

­­­­   ­­­­ б) постачання особам, які перебувають у підпіллі, перев'язувального матеріалу і медикаментів;

­­­­   ­­­­ в) виписування фальшивих довідок про стан здоров'я тощо;

­­­­   ­­­­ г) таємне доправлення поранених бійців руху опору до лікарень (поранення класифікується як виробнича травма або ж як наслідок дорожньо-транспортної пригоди);

­­­­   ­­­­ д) виготовлення капсул із отрутою для самогубств; постачання капсул бійцям руху опору (див. розділ "Виготовлення і розподіл капсул із отрутою").

Освітня секція:

■ Навчання командирів та фахівців правил управління організацією, заходів безпеки, бойових тактики й технік, військового права тощо.

■ Розшук фахівців. Поповнення втрат. Розширення руху опору.

Секція пасивного спротиву:

■ Організація пасивного спротиву (докл. про це див. розділ "Пасивний спротив").

Диверсійно-саботажна секція:

■ Є інструментом боротьби руху опору.

■ Підтримує зв'язок із формаціями малої війни, що постачають секції боєприпаси та вибухівку, а також визначають першочергові об'єкти, на які слід здійснити напад.

■ Організовує:

­­­­   ­­­­ ■ диверсії на залізниці;

­­­­   ­­­­ ■ диверсії на шляхах;

­­­­   ­­­­ ■ саботаж в адміністрації;

­­­­   ­­­­ ■ диверсії та соботаж на підприємствах;

­­­­   ­­­­ ■ диверсії на радіотелеграфному зв'язку;

­­­­   ­­­­ ■ диверсії на електромережах.

Бойові відділення:

■ є бойовим інструментом руху опору;

■ створюються на відносно пізній стадії формування руху опору;

■ не заявляють про себе голосно і вичікують на слушний для відкритого виступу момент;

■ організовують підготовку до повстання;

■ здійснюють нальоти.

Виготовлення і розподіл капсул із отрутою

Загальні зауваги:

■ Навряд чи схопленому бійцеві руху опору дадуть можливість померти швидко. Його вмирання буде, найімовірніше, повільним і сповненим мук.

■ Страх бути полоненим і катованим ще й як впливає на бійця руху опору. Цей страх можна пом'якшити, якщо боєць матиме при собі засіб для скоєння самогубства.

■ Упевненість у тому, що можна в будь-який час швидко, впевнено і відносно безболісно здійснити самогубство, посилює волю до боротьби і впевненість у своїх силах. Можна навіть сказати, що завдяки цьому боєць руху опору стає спокійнішим.

■ Потрапивши у полон, ми ризикуємо зрадити. Жодна людина не знає, наскільки стійкою вона є насправді. Тому для бійця руху опору має бути забезпечена можливість учинення самогубства у безвихідному становищі.

■ Постріл із пістолета не є надійним методом. Нерідко — це означає всього лише каліцтво для самогубця. Окрім того, є чимало ситуацій, коли особа не матиме при собі зброї.

■ Підірвання себе з допомогою ручної гранати хоч і є надійним методом, проте ручна граната також не завжди буде під рукою.

■ Досвід війни переконує, що таки найкращим методом є капсула з отрутою.

■ Капсули з отрутою виготовляє і розподіляє медична секція.

Технічні вимоги до капсул із отрутою:

■ Вони повинні бути стовідсотково дієвими.

■ Смерть повинна настати блискавично, найпізніше через 30 секунд. Супротивникові не можна залишати часу для відповідних контрзаходів (перевезення до лікарні, прочищення шлунка тощо).

■ Смерть не має бути надто болісною.

■ Капсули повинні бути невеликого розміру (аби їх можна було сховати в медальйоні, персні тощо).

■ Структура і матеріал капсули мають бути такими, щоби капсулу тривалий час можна було носити на тілі (дія тепла, холоду, тертя, поту, мокрого одягу тощо).

Роль місцевої поліції

■ Супротивник і надалі намагатиметься якомога повнішим складом використовувати місцеву поліцію для своїх цілей.

■ Першочерговими завданнями поліції є:

­­­­   ­­­­ а) регулювати дорожній рух;

­­­­   ­­­­ б) забезпечувати загальний