Читати книгу - "Записи меланхоліка, Емілія Санд"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
3.06
Сьогодні я з Владом і його другом Толиком пішли на рибалку.Влад захотів спробувати щось нове , а мене взяв за компанію. Досі ні він, ні я не рибалили.І тому Влад, запропонував поїхати з нами одного свого знайомого.Який являється, досвідченим риболовом.звати його Антон.Їхали ми на його машині, тому що він був за головного.Привіз він нас на своє улюблене місце.
Озеро яке знаходилось відносно не далеко від міста.Там було неймовірно красиво.З одного боку альтанки з мангалами.На іншому березі було соняшникове поле.А за ним така добротна хатинка на пагорбі. Антон дав нам все необхідне , через те, що ми своїх не мали.Поки вони там розкладались я пройшлась по окрузі.Фотографувала, милувалась краєвидами.Згодом приєдналась до них.Перше ,що я побачила зосереджений вигляд Влада.Він в той момент виглядав кумедно.Антон на розслабоні з цигаркою в зубах.Спочатку ми сиділи в тиші.Тим паче природні звуки балували вуха.Пташки весело цвірінькали, жабки квакали.Благодать.Забігаючи на перед, скажу що було видно хто для чого прийшов.Хто рибу ловити,хто дуркувати.Ми тоді нічого і не зловили.Тільки Антон фактично одразу, наловив багато .І то коли ми перестали реготати як коні, після спожитого пива з таранькою.І вишенька на торті, ми по колу вмикали пісню Анатолій.Через годину у нього здали нерви.Він зібрався і поїхав геть.Ми ж лишились там самі.Від того шоку ми навіть отверезіли.І вирішили самі.вибиратись звідти.
На наше щастя Віталік запам'ятав дорогу, і зміг нас вивести.Коли вийшли на трасу.Зупинили попутку.Ми натрапили на прикольного дідика. Він розповідав, кумедні історії.Так що додому ми добирались весело.Він привіз нас до міста.Там ми зловили таксі, і приїхали додому.
А ми так в чому були завалились на диван і задрихли. От ось таким був наш перший досвід рибалки.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Записи меланхоліка, Емілія Санд», після закриття браузера.