Читати книгу - "Дежавю (deja vu) , The goddess Aphrodite"

Глава 2

Кожен погляд Максима здавався Розі частиною більшого світу. Коли він посміхався, її серце билося трохи швидше. Він не був схожий на інших чоловіків, з якими вона зустрічалась до цього. Його очі, глибокі й задумливі, ніби читали її думки, а усмішка була спокійною, але такою привабливою. У ньому було щось невловиме, що зачаровувало, що змушувало Розу вірити, що цей чоловік може бути тим, кого вона шукала.

У той момент вона вже не могла не помічати, що їхні розмови стали щоденними. Вони обговорювали не лише книги чи фільми, а й свої мрії, сумніви, навіть страхи. Він слухав її без перебивань, як рідко хто в її житті. І Роза відчувала, що все це було важливо.

Але чим глибше Роза занурювалася в ці стосунки, тим більше відчувала внутрішній конфлікт. Вона знову і знову згадувала розмови з матір’ю та Алісою, які все більше засівали сумніви в її душі. Мати, як завжди, мала свою думку.

— Ти не можеш будувати своє життя на емоціях. Ти повинна обирати розумом, а не серцем, — наполягала мати.

Роза часто шукала підтримки у Аліси, але навіть вона не могла зрозуміти її повністю. Аліса завжди дивилася на Розу, як на людину, яка повинна бути сильною, рішучою, яка не дозволяє емоціям керувати собою. І хоча вона любила свою подругу, в її очах усе, що Роза робила, здавалося занадто романтичним, надмірно ідеалізованим.

Аліса була практичною. Вона завжди вибирала чоловіків, які здавалися підходящими за всіма критеріями — успішні, стабільні, на яких можна було б покластися. І хоч Роза знала, що її подруга бажала лише добра, вона відчувала тиск. Вона розуміла, що те, що вона переживала з Максимом, не відповідало нічиїм уявленням про «правильні» стосунки.

Однак, що б вона не думала, любов до Максима була такою сильною, що вона не могла просто ігнорувати її. І саме це був момент, коли почуття Рози почали збивати її з пантелику. Як можна було повірити в ці стосунки, якщо всі навколо тебе не погоджуються?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍