Читати книгу - "Таємниця зниклої Галі, Yana Letta"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Максим вийшов на середину двору, встав у позу справжнього детектива (тобто склав руки за спину й почав крутити головою) та урочисто оголосив:
— Так, зараз ми знайдемо докази й вирахуємо злочинця!
— А що ми шукаємо? — перепитав Тимко, жуючи пиріжок, який витягнув із кишені.
— Все підозріле! — Максим нахилився і глянув на землю. — От, наприклад, що це?
На порозі хліва виднілися великі, глибокі відбитки копит.
— Ну… це сліди корови, — сухо сказала Соломія.
— Точно! — підхопив Іван. — Значить, Галя пішла сама!
— Та ти що?! — Максим скосив на нього погляд. — А двері вона теж сама відчинила?
Всі дружно глянули на Бублика. Кіт сидів на порозі й спостерігав за ними, повільно облизуючи лапу.
— Ти хочеш сказати… що Бублик випустив корову?! — ошелешено запитав Тимко.
Бублик презирливо глянув на нього й демонстративно повернув голову.
— Та ні, просто хтось відкрив двері, і Галя вийшла. Але питання — куди вона поділася далі? — Соломія вже записувала всі деталі в свій блокнот.
— Так, давайте розбиратися. — Максим нахилився над землею.
Сліди корови вели за двір, до дороги. Але тут починалося щось дивне.
— О, дивіться! — вигукнув Іван і вказав на ґрунт.
Прямо біля коров’ячих слідів були сліди від колес, ніби тут стояв якийсь віз чи тачка.
— Ого, а може, її вивезли на тачці?! — здивувався Тимко.
— Тимку, Галя важить, як твій тато після Нового року, яку ще тачку? — пирхнула Соломія.
— Можливо, це був віз! — припустив Максим. — Корову могли загнати туди й вивезти!
— Але чий це віз? — Іван прищурився, ніби справжній агент ФБР.
— Діду Петру треба розповісти, він у слідах розбирається! — запропонував Тимко.
— І бабі Варварі, вона все бачить.
Діти переглянулися. Село було невелике, і якщо хтось щось і робив уночі, баба Варвара точно це помітила.
Але чи захоче вона говорити?
Бублик зліз із ґанку, потягнувся і… попрямував до дороги.
— Куди це він? — насторожився Максим.
— Або він просто пішов по своїх котячих справах… або він щось винюхав, — Соломія задумливо зиркнула на кота.
— Або це він викрав корову! — сказав Іван.
— Іване, ти дурник, — одночасно сказали всі.
Бублик зупинився, глянув на них із виразом глибокого розчарування і… повернув за ріг хати.
— Треба слідкувати за ним, він щось знає! — впевнено сказав Максим.
— Але перед цим — до баби Варвари, вона нам усе розкаже!
— Якщо захоче…
Діти ще раз глянули на сліди і рушили на подвір’я до головного інформаційного центру села — баби Варвари.
А тим часом Бублик зник у тіні сараю.
Здається, він уже знайшов щось цікаве…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця зниклої Галі, Yana Letta», після закриття браузера.
