Читати книгу - "Тіні волі, Марина Вітер"

ГЛАВА 3. ДАНИЛО ЧОРНИЙ

     Київ.
         Палац Губернатора, тепер штаб більшовиків. Данило стоїть біля дзеркала, розглядаючи нову форму. Його погляд — крижаний. До нього заходить молодший комісар.

— Товаришу Чорний, полонених з-під Фастова допитано. Один — мовчить. Каже, що воював не за Петлюру, а за Україну.

— За Україну… — Данило насмішкувато хмикнув. — У нас тепер інша Україна. Радянська. Зі столицею в Москві.

— Його звати Марко Борецький.

           Данило здригнувся. Його очі стали темні, як ніч.

— Не чіпайте його… поки що.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍