Читати книгу - "Тіні волі, Марина Вітер"

7
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 22
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 4. ЛИСТИ, ЯКІ НЕ ДОЙШЛИ

        Ніч. Катерина читає пожовклий лист. Почерк — знайомий, рівний:

       "Коли ми переможемо, я повернуся й збудую хату на березі Ірпеня. Там будуть яблуні, ти і я. Якщо ж не повернусь — не забудь, що я тебе любив з першого погляду.
         Твій — Марко."

         Вона кладе лист на груди, а потім витягує з-під подушки пістолет.

— Я знайду Данила, Іване. І дізнаюся правду.

          Іван тихо відповідає:

— Тоді я йду з тобою. Бо я борюся не лише за країну — я борюся за тебе.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 22
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тіні волі, Марина Вітер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тіні волі, Марина Вітер"