Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

3 Крістіан

Вступ до військової академії, м'яко кажучи, не особливо радував мене та моїх друзів. Всі ми були сильними і талановитими магами, але дисципліна - це те, з чим у нас завжди були проблеми.

Пощастло, що ми змогли вмовити своїх батьків відправити нас усіх навчатись разом в одну академію.

Перед початком навчання, ми з хлопцями вирішили добряче повеселитись, прощаючись із свободою.

В ресторані ми пили, як не в себе, щоб залити алкоголем свою печаль.

Коли на сцені  з'явились гарненькі дівчата, ми вирішили, що вони стануть чудовим доповненням нашого вечора.

Ми з хлопцями піднялись на сцену, щоб прихопити собі кілька кралечок.

Дівчата для виду почали репетувати, прутчатися і кликати на допомогу, хоча я точно знав, що варто нам буде зникнути із людного місця, як все відразу зміниться.

Такі, як вони, ладні із шкіри вилізти, аби ними зацікавилися багаті аристократи.

Ми вже майже дійшли до виходу з ресторану, коли якийсь  дрібний коротун спробував нас зупинити.

Теж мені герой знайшовся!  Звісно, звідки ж цей мамин синочок  і правильний хлопчик може щось знати про таких дівчат, як ці?

Хоча цей малюк вартий поваги, бо вирішив виступити сам проти нас трьох. Я завжди поважав сміливість,  тому вирішив не калічити коротуна. і порадив йому забратися геть.

На свою біду, цей герой не послухався і тоді Тім, просто, змів його своєю вітряною магією.

Коротун вилетів на вулицю, добряче гепнувшись на землю. Щойно ми вийшли із ресторану, як приїхали кілька карет із жандамими.

Ми з хлопцями, звісно, могли легко розібратись з цими невдахами, але не хотіли зайвих проблем зі своїми батьками.

Підозрюю, що якби ми побили жандармів і про це стало б відомо нашим сім'ям, то ми всі опинилися б не в одній академії, а роз'їхалися б по всьому королівству, а це вже було геть кепсько.

Щоб зайвий раз не дратувти батьків, ми відпустили дівчат і дали себе заарештувати.

Звісно, що за це нас теж по голівках не погладять, але все не так вже й погано.

Жандарми не стали розбиратись, що і до чого та прихопили  разом із нами ще й Коротуна.

Цілу ніч ми провели у в'язниці. Якщо для нас з друзями це було не в новину, то бідолашний Коротун був у шоці.

Уявляю, який це удар для такого правильного маминого синочка.

Щоб час йшов швидше, ми вирішили потеревенити. Тім і Алекс взялись вихвалятися своїми новими коханками, а я розповів про свою подорож у Гленод.

Думаю, що слухаючи нас, Коротун дізнався багато нового для себе.

Вранці нас всіх випустили. Я думав, що вдома на мене чекатимуть нові нотації від мого старого, але батько обмежився лише тим, що пообіцяв, ніби у військовій академії з мене зроблять людину.

Наступного дня ми з друзями поїхали на навчання. Щоб не знудитись в тій клятій академії, ми вирішили прихопити собою запас віскі.

Не знаю, чи то вигляд у нас був підозрілий, чи хтось із наших батьків попросив викладачів нас добре перевірити, але наше віскі конфіскували, а нас - покарали, підвісивши за руки на тренувальному полігоні.

Наші дорогі викладачі вирішили, що такого покарання нам буде замало і залишили нас на сьогодні без обіду і вечері.

Чудовий перший навчальний  день в академії. Якось так я собі все і уявляв.

Після того, як ми відбули своє покарання, нам видали ключі від наших кімнат, на яких висіли брелки з номерами.

Ми швидко зрозуміли, що сусідами не будемо і поплентались заселятись.

Я легко знайшов свою кімнату під номером сім. Хоча б число щасливе.

Кімната виявилась просторою і розрахованою на двох.

Два ліжка, дві тумбочки, два письмових столи зі стільцями і шафа - це все, що було в кімнаті.

На одному з ліжок вже стояла відкрита валіза. Із дверей в кінці кімнати  чувся шум води.

Схоже, мій сусід по кімнаті вирішив прийняти душ. Я кинув свою валізу біля ліжка, а сам збирався трішки полежати і відпочити, але дещо привернуло мою увагу.

Мимохідь, кинувши погляд на валізу сусіда, я помітив дивну річ, якої там точно не мало б бути.

Я підійшов і дістав ніжно - рожеву шовкову  дівочу маєчку. Оце вже цікаво...

Двері із ванної кімнати відчинились і я побачив  маминого синочка, з яким мені не пощастило зустрітись у ресторані і потрапити до в'язниці.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍