Читати книгу - "Таємниця лісу, Катаріна Рейніс"

Підхопивши тіло, чоловіки поплелися до лісу. Під ногами шурхотіло торішнє листя і час від часу ноги роз’їжджалися на ослизлій землі. Гілля тріщало, видаючи усій околиці їхні дії, та вони не зважали. Коли сили йти далі не стало, Саша важко видихнув:

- Залишимо тут!

- Її знайдуть! – панікуючи, скиглив Микола.

- Не знайдуть! Просто прикидаємо листям, а голодні звірі довершать справу, - сплюнувши, він жбурнув дівчину до неглибокої улоговини.

Нагорнувши побільше вологого листя, вирішили, що справу зроблено і задоволені поплелися назад.

- Додому? – з надією проскиглив Колян.

- Ні! – скривився молодик. – Розважатися. Нам потрібне алібі…