Читати книгу - "Sector C, Sancho Pansa"

Поки лікарі боролися за життя Донни Луни, Матераці готувався до війни. У його маєтку збиралися люди. Озброєні, мовчазні, з холодними очима.

 Вони помилилися, коли вирішили, що ми просто проковтнемо це, — говорив він, відполіровуючи пістолет. — Вони не розуміють, з ким зв’язалися.

Влад, Даня, Назар, Макс та дівчата стояли поруч.

 Що ми робимо? — запитала Даша, озираючись на інших.

Ніхто не відповідав. Врешті-решт, Влад заговорив.

 Ми допоможемо.  Ви впевнені? — Матераці звузив очі.

Макс кивнув.

 Ми не зрадимо тебе.

Матераці повільно посміхнувся.

 Тоді будьте готові.

Тим часом в лікарні було тихо. Саня сидів на жорсткому стільці, втупившись у підлогу. Його пальці були переплетені, нігті вгрузли в долоні. Йому було страшно. Він завжди обіцяв собі бути сильним. Не показувати слабкості. Але зараз… Він провів долонею по обличчю. Його серце билося нерівно, дихання було важким. Якщо вона помре… Двері операційної ще не відчинилися. Саня нервово стиснув кулаки. Темрява насувалася. А в голові хлопця думки ставали ще темніші і темніші.