Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

Приведи з собою Марка, бо мені він потрібний для служби.

12 А Тихика послав я в Ефес.

13 Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді залишив у Карпа, і книжки, особливо пергаментні.

14 Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені... Хай Господь йому віддасть за його вчинками!

15 Стережися його й ти, бо він міцно противився нашим словам!

16 Коли я вперше захищався, жоден не був біля мене, всі покинули мене... Хай їм те буде не зарахоавне!

17 Але Пан наш став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалася через мене, та щоб усі народи почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...

18 А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для свого небесного царства. Йому слава на віки вічні, амінь!

19 Поздоров Прискиллу й Акилу та дім Онисифора.

20 Ераст залишився в Коринфі, а Трохима лишив я слабого в Мілеті.

21 Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, Пуд, Лин, Клавдія і всі брати.

22 Хай Пан буде з духом твоїм! Благодать з вами! Амінь.

ЛИСТ ПАВЛА ДО ТИТАДо Тита 1

1 Павло, раб Божий і апостол Ісуса Христа, по вірі обраних Божих для розуміння правди, за благочестям,

2 в сподіванні вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів правдивий Бог,

3 і часу свого дав слово своє в проповіді, що доручене було мені з наказу Рятівника нашого, Бога,

4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: Благодать, милість та мир від Бога, Батька й Христа Ісуса, Рятівника нашого!

5 Я для того тебе полишив був на Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,

6 коли хто бездоганний, чоловік єдиної жінки, має вірних дітей, не розпусних та слухняних.

7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий урядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,

8 а гостинний, люблячий добро, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,

9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати тих, хто сперечається.

10 Багато бо є неслухняних, марнословів, зводників, особливо ж з обрізаних,

11 їм треба вуста затуляти, бо вони цілі родини баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.

12 Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...

13 Це свідоцтво правдиве. З цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,

14 і на юдейські байки не зважали, ані на заповіді людей, що від правди відвертаються.

15 Для чистих все чисте, а для опоганених та для невірних нема нічого чистого, бо споганилися і розум їхній, і сумління.

16 Вони стверджують, немов знають Бога, але відкидаються через вчинки, будучи бридкі й неслухняні, і до всякої доброї справи нездатні.

До Тита 2

1 А ти кажи, що відповідає здоровій науці.

2 Щоб літні чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, в любові й терпеливості.

3 Щоб літні жінки так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,

4 щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,

5 щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже слово.

6 Так само благай юнаків, щоб були помірковані.

7 Будь прикладом у добрих справах:

8 в поважності, в повноті бездоганного навчання словом здоровим та неосудливим, щоб супротивник був осоромлений і неспроможний нічого лихого сказати про нас.

9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не суперечили,

10 не крали, а виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Рятівника нашого, Бога.

11 Бо з'явилася Божа благодать, що врятує всіх людей,

12 навчаючи нас, щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в сучасному світі,

13 і чекали щасливих сподівань та прихід слави великого Бога й Рятівника нашого Христа Ісуса,

14 що самого себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконня та очистити собі людей обраних, у добрих справах запопадливих.

15 Оце кажи, нагадуй та картай з усією повагою. Хай тобою ніхто не зневажає!

До Тита 3

1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякої доброї справи готові були,

2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.

3 Бо колись були й ми нерозсудливі, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

4 А коли з'явилася доброта та любов до людей Рятівника, нашого Бога,

5 Він нас врятував не з праведних справ, що ми їх робили, а із своєї милості через купіль відродження й оновлення духом святим,

6 Якого він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Рятівника нашого,

7 щоб ми виправдалися його ласкою, і стали спадкоємцями сподівання на вічне життя.

8 Вірні ці слова, і я хочу, щоб ти і про це з певністю казав, щоб ті, хто вірять у Бога, дбали про першість у добрих справах. Для людей це добре й корисне!

9 Остерігайся нерозумних змагань, і родоводів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.

10 Єретика, після першої та другої настанови, відрікайся,

11 знаючи, що зіпсувався такий та грішить, і він сам себе засудив.

12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.

13 Законника Зину та Аполлоса припровадь, подбавши, щоб для них не забракло нічого.

14 Хай же навчаються й наші задовольняти свої потреби добрими справами, щоб плоди вони приносили.

15 Вітають тебе всі, хто зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.

ЛИСТ ПАВЛА ДО ФИЛИМОНАДо Филимона 1

1 Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,

2 сестрі любій Апфії, соратнику нашому Архипові і зібранню в оселі твоїй:

3 благодать вам і мир від Бога, Батька нашого й Пана Ісуса Христа!

4 Я завжди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.

5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Пана Ісуса, і до всіх святих,

6 щоб спільність віри твоєї діяльна була в розумінні всякого добра, що в нас для Христа.

7 Бо ми маємо радість велику і втіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.

8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі наказувати тобі про потрібне,

9 але більше з любові благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

10 Благаю тебе про сина мого, Онисима, якому став я батьком в тюремних кайданах.

11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

12 Тобі я повертаю його, того, хто є неначе серце моє.

13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив поки я в кайданах за добру новину,

14 та без волі твоєї нічого робити не бажав я, щоб твій добрий вчинок не був вимушений, а добровільний.

15 Бо може для того він був відлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

16 і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в єдності з Паном.

17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

18 Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.

19 Я, Павло, написав це рукою своєю: Я розрахуюся з тобою, не згадуючи, що ти навіть самого себе мені винен.

20 Так, брате, хай я отримаю те, що Паном від тебе прохаю. Заспокой моє серце в Христі!

21 Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце, знаючи, що ти зробиш і більше, ніж я прошу.

22 А разом мені приготуй і помешкання, бо сподіваюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.

23 Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,

24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.

25 Благодать Пана Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.

ЛИСТ ПАВЛА ДО ЄВРЕЇВДо євреїв 1

1 Багато раз і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до батьків через пророків,

2 а в останні ці дні промовляв він до нас через Сина, що його настановив за нащадка всього, що ним і навіки він створив.

3 Він — відблиск слави його, образ істоти його, він опираючись на силу слова його, зробив собою очищення наших гріхів, і засів по правиці Величного на висоті.

4 Оскільки він був кращий серед ангелів, то успадкував славніше за них ім'я.

5 Кому бо коли з ангелів він промовив: Ти мій Син, я сьогодні тебе породив! І знову: Я буду йому за Батька, а він мені буде за Сина!

6 І коли знов він приводить на світ Первістка, то каже: І хай йому вклоняться всі ангели Божі.

7 А про ангелів він каже: Ти робиш духів ангелами своїми, а палючий вогонь своїм слугою.

8 А про Сина: Престол твій, Боже, на вічні віки, берло твого царювання — берло праведності.

9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів. Через це намастив тебе, Бог, твій Бог оливою радості більше, ніж друзів твоїх.

10 І ти, Господе, землю колись заклав, а небо то творіння твоїх рук.

11 Згинуть вони, а ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.

12 Як одяг, їх зміниш, і зникнуть вони, а ти завжди той самий, і роки твої не закінчаться!

13 Кому з ангелів коли він сказав: Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм!

14 Чи не всі вони духи для служіння, що їх посилають на службу для тих, хто має успадкувати порятунок?

До євреїв 2

1 Через це нам треба більше зважати на почуте, щоб ми ніколи не відпали.

2 Коли те слово, що сказали його ангели, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу платню,

3 то як ми втечемо, коли ми не дбали про такий великий порятунок? Він проповідувався спочатку від Господа, підтвердився нам через тих, хто почув,

4 коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням духом святим із волі своєї.

5 Бо він не піддав ангелам світ майбутній, що про нього кажемо.

6 Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є людина, що ти пам'ятаєш про неї, і Син Людський, про якого ти піклуєшся?

7 Ти поставив його трохи меншим від ангелів, честю й величчю ти увінчав його, і поставив його над справами рук своїх,

8 усе підкорив ти під ноги йому! А коли він підкорив йому все, то не залишив нічого йому непідкореного.