Читати книгу - "Мій супер сусід, Аріна Вільде"

Глава 14.2

POV Влад

Я втік як боягуз. Дівчина і справді приваблива. Її акуратна фігурка, повні груди,  і важке дихання манили і змушували думати не про ті речі, про які слід. Я майже поцілував її, і один бог знає, скільки зусиль мені потрібно було застосувати, щоб відірватися від Кіри.

Повертаю ключ у замку, думаючи про те, що, як би мені не хотілося розкуштувати цю вишеньку, а змішувати роботу та задоволення не варто.

Вранці я передав фото, на яких вона спить, Туману, і тепер лишилося чекати недовго. Ще тиждень-два, і бос все вирішить, а я заберуся з цієї квартири, будинку та міста. І від доньки Князєва, яка так солодко пахне і робить із мене незрілого пацана.

Зачиняю за собою двері, кидаю на підлогу інструменти, обережно ставлю на полицю для взуття банку з варенням та на ходу стягую футболку.  У голові всі думки лише про Кіру...

Поспіхом стягую одяг та забираюся під холодний душ. Це отвережує. Витираюся рушником та об' язую його навколо стегон, коли з боку спальні чується якийсь звук. Я різко штовхаю двері та застигаю на місці.

Кліпаю кілька разів, намагаючись відігнати наслання, але дівчина так само стоїть посеред кімнати - з відкритим ротом і широко розплющеними очима.

Кілька секунд просто витріщаємося один на одного, не кажучи ні слова. Вона проводить мені поглядом, я ж уважно спостерігаю за її реакцією і не можу відірватися від споглядання струнких дівочих ніжок. У моїй голові вже крутяться всілякі картинки.

Я розумію, що не зможу випустити Кіру з кімнати, незважаючи на те, що ще п'ять хвилин тому збирався тримати її на відстані.

Зараз я маю зробити все, щоб вона підкорилася мені і не злякалася.

- А я, цей...  - видихає вона, коли я рішуче рухаюся до неї.

До біса все, сьогодні вона буде моєю.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍