Читати книгу - "Як я став супер злодієм, Тигер "

**Титан** і **Зеніт**, стоячи поруч із Астралом, тепер діяли ще рішучіше. Вони розуміли, що сили Хаоса, Некрона і Лорда Ілюзій перевершують навіть найсміливіші їхні очікування. Але герої не збиралися відступати.

— Цей бій закінчиться перемогою, — вигукнув Титан, стискаючи кулаки. Він знову зробив ривок уперед, намагаючись пробитися через хаос, який оточив його. Його сила була такою потужною, що земля здригалася від кожного його удару.

Проте Хаос лише посміхнувся.

— Твої удари можуть руйнувати каміння, але не реальність, — сказав він і підняв руку. Простір навколо Титана почав викривлятися, змушуючи його рухи втрачати свою швидкість і точність.

Тим часом **Андрій**, спостерігаючи за тим, як Титан і Астрал борються з силами Хаоса і Некрона, розумів, що цей момент — його шанс. Тепер, коли простір навколо був нестабільним, а реальність викривлена, його маніпуляції тінями і простором мали бути найбільш ефективними.

— Ми повинні діяти зараз, — сказав Андрій, звертаючись до **Лорда Ілюзій**. — Це наш момент.

Лорд Ілюзій кивнув, створюючи ще одну масивну ілюзію. Тепер поле бою здавалося сповненим хибних образів, кожен з яких заплутував героїв. Тіньові клони Андрія рухалися між цими образами, атакуючи з несподіваних напрямків.

— Їхня реальність руйнується, — промовив Лорд Ілюзій. — Вони вже не можуть розрізнити правду від обману.

**Шторм**, побачивши, як реальність знову починає спотворюватися, спробував використати свою силу стихій, щоб очистити поле бою. Його буревії знову стали руйнувати ілюзії і темряву, але щоразу, коли йому здавалося, що він досягає успіху, Хаос і Некрон відновлювали викривлену реальність.

— Це божевілля, — промовив Шторм, ледь відбиваючись від нескінченних тіньових атак і маніпуляцій простором. — Ми боремося не з людьми, а з самим хаосом!

**Некрон** продовжував своє зловісне чаклунство. Його тіні знову огорнули героїв, затягуючи їх у нескінченні лабіринти темряви.

— Ви ще не зрозуміли? — промовив Некрон. — Тут я — господар. Тут немає правил, лише безкінечний хаос і темрява.

Але саме в цей момент на полі бою з'явилося щось несподіване. Простір навколо героїв і злодіїв раптом почав стискатися, ніби готується до чогось надзвичайного.

— Що це? — вигукнув Зеніт, коли відчув раптову зміну в енергетиці поля бою.

І ось з неба спустилася фігура, осяяна світлом настільки потужним, що воно здавалося несумісним із хаосом навколо. Це був ще один супергерой — **Арахон**, герой рангу **SS**, відомий своєю здатністю створювати бар'єри між вимірами й захищати реальність від будь-яких загроз.

— Ваша гра тут закінчена, — промовив Арахон, його голос лунав рішуче і без страху.

З його приходом простір навколо почав стабілізуватися, тіні Некрона стали слабшими, а хаос, який створював Хаос, почав відступати.

— Ти вирішив приєднатися? — запитав Хаос, посміхаючись. — Скільки б вас не було, ви не зможете перемогти мене.

— Можливо, — відповів Арахон. — Але я тут, щоб захистити реальність. І для цього я використаю всі свої сили.

Він підняв руки, і простір навколо нього почав наповнюватися яскравим світлом. Його сила могла створювати межі між вимірами, і тепер він намагався стабілізувати простір, у якому відбувалася битва, щоб позбавити Хаоса його сили.

— Ти не можеш стабілізувати те, що я руйную, — промовив Хаос, атакуючи простір навколо себе й Арахона. Але тепер битва набула нових обертів. Сили світла й темряви зіткнулися на новому рівні.

Тим часом Андрій, скориставшись моментом, коли увага супергероїв була зосереджена на Хаосі й Арахоні, знову кинувся в атаку. Його тіньові клони проникли в оборону Титана і Шторма, змушуючи їх відступати.

— Це наша мить, — промовив Андрій, завдаючи рішучого удару. Він відчував, що баланс сил почав зміщуватися на їхній бік.

Лорд Ілюзій і Некрон почали діяти ще агресивніше, розуміючи, що зараз герої зайняті обороною проти нових атак. Темрява знову згущувалася, але тепер із кожним ударом Хаоса і Некрона реальність здавалася менш стабільною.

Арахон, відчуваючи, що його сили використовуються на максимум, не здавався. Він знав, що повинен зупинити Хаоса, перш ніж той зруйнує все. Він знову підняв руки, і навколо них почали з'являтися межі між вимірами, які зупиняли викривлення простору і часу.

— Я не дозволю тобі знищити цей світ, — сказав Арахон, його голос був сповнений рішучості.

Битва досягала критичної точки. Сили обох сторін були на межі, і тепер усе залежало від того, хто першим зробить вирішальний хід.

Сторінка 40

Поле бою було майже зруйноване. Простір навколо здавалося нестабільним, як ніколи раніше, і лише одна річ була певною — ця битва мала закінчитися з перемогою однієї зі сторін. Андрій, стоячи на передовій, бачив, як сили світла і темряви борються за контроль над реальністю.

**Арахон** продовжував стабілізувати простір, його потужні бар'єри намагалися тримати хаос Хаоса в межах, але навіть його неймовірні здібності були на межі.

— Я не дозволю вам продовжувати руйнувати все, — промовив Арахон, намагаючись використати свою останню силу, щоб зберегти стабільність реальності.

**Хаос**, відчуваючи тиск від його атак, посміхнувся, але в його очах уже з'явилися ознаки напруги.

— Ти не зможеш мене стримати, — промовив він, створюючи все більше і більше викривлень у просторі. — Я не граю за вашими правилами, Арахоне. У цьому світі немає місця для стабільності.

Темрява Хаоса знову поглинула частину поля бою, і світло Арахона почало тьмяніти. В цей момент реальність здавалася на грані руйнування, коли тіньові сили Некрона й ілюзії Лорда Ілюзій почали знову домінувати. Простір вигинався, час зупинявся і йшов у зворотному напрямку, все навколо ставало нестабільним.

**Титан**, який стояв пліч-о-пліч із **Зенітом** та **Штормом**, намагався знову атакувати, але кожен їхній рух ставав важчим. Простір, який колись вони могли легко контролювати, тепер перетворився на нескінченні лабіринти темряви і тіней.