Читати книгу - "Як я став супер злодієм, Тигер "

— Ми не можемо дати їм перемогти, — прошепотів Зеніт, спостерігаючи за тим, як Хаос і Некрон поступово перетворюють їхню реальність на нічний кошмар.

Шторм зібрав усі свої сили, викликавши найбільший буревій, який тільки міг створити. Його блискавки різали небо, намагаючись пробити стіну темряви і хаосу.

— Це має спрацювати! — вигукнув він, завдаючи удару, який міг зруйнувати навіть гори. Але його атака розчинилася в темряві, немов крапля в океані.

І в цей момент, коли здавалося, що надії вже немає, **Андрій** зробив свій хід. Його тіньові клони, що досі залишалися в тіні, тепер зібралися для рішучої атаки. Він знав, що не може просто чекати — він мусив використати хаос навколо на свою користь.

— Це наш шанс, — прошепотів Андрій до Лорда Ілюзій. — Вони зайняті світлом і темрявою, але забули про нас.

Лорд Ілюзій кивнув і створив ще одну потужну ілюзію, яка на мить відволікла героїв. Тіньові клони Андрія почали просуватися вперед, атакуючи Зеніта і Шторма з кількох напрямків одночасно. Їхні удари були точними, завдані у найменш очікуваний момент.

**Зеніт**, відчуваючи, як клони нападають на нього, ледве встигав захищатися.

— Що це? — вигукнув він, коли один із клонів Андрія вдарив його в бік.

**Титан**, бачачи, що ситуація виходить з-під контролю, спробував відвернути удар, але на той час ілюзії Лорда Ілюзій вже повністю захопили його розум. Йому здавалося, що навколо десятки ворогів, і він більше не міг відрізнити реальність від обману.

Андрій, використовуючи цей хаос, зробив ще один крок уперед. Тепер він був готовий до свого найсильнішого удару. Його тіньові сили злилися з темрявою Некрона, і вони разом створили щось нове — темряву, яка поглинала все навколо.

— Це твоє кінцеве випробування, Титане, — промовив Андрій, піднімаючи руку. — Дивися, як тіні стають твоєю пасткою.

В одну мить тіньові клони повністю оточили Титана, а темрява, створена Некроном, почала поглинати його силу. Титан намагався опиратися, але темрява була занадто сильною.

— Це неможливо, — прошепотів він, коли його тіло почало зникати в тінях.

Зеніт і Шторм теж відчували, як їхні сили виснажуються, а реальність навколо них руйнується під впливом темряви й ілюзій.

**Астрал**, відчуваючи, що ситуація стала критичною, зібрав усю свою силу, щоб зробити останній крок.

— Я не дозволю вам перемогти! — вигукнув він, зупинивши час навколо себе.

Але навіть час був нестабільним у цьому світі хаосу й темряви. Астрал відчув, як простір навколо нього почав викривлятися, і його контроль над часом слабшає.

— Це місце більше не підпорядковується твоїм правилам, Астрале, — промовив Хаос, стоячи поруч із Некроном. — Тут ми — господарі.

І в цей момент, коли сили світла і героїв були на межі знищення, **Андрій** зробив свій вирішальний удар. Його темрява, зібрана з тіней, впала на Астрала, Титана, Зеніта і Шторма, поглинаючи їхню силу і залишаючи їх без можливості продовжувати бій.

Поле бою тепер було у володінні суперзлодіїв. Астрал, відчуваючи, що його сили більше не працюють, впав на коліна. Титан, виснажений і обеззброєний, намагався піднятися, але не зміг.

— Це кінець, — промовив Андрій, його голос лунав твердо і рішуче. — Тепер ми переможемо.

Некрон і Лорд Ілюзій посміхнулися, бачачи, як герої лежать переможеними. Хаос, тримаючи реальність під своїм контролем, розчинив залишки їхньої сили.

— Світ змінився, — промовив Хаос. — І тепер він належить нам.

Сторінка 41

Поле бою було затягнуте тінями, темрявою та ілюзіями. Суперзлодії, відчуваючи свою перемогу, стояли над знищеними тілами героїв. **Андрій** бачив, як усі найсильніші супергерої лежать знесилені, їхні сили поглинені темрявою, яку вони створили разом із Некроном і Лордом Ілюзій. Схоже, що перемога була на стороні суперзлодіїв.

— Це наш час, — сказав Андрій, його голос був впевнений, хоча він відчував, що сили починають його покидати після важкого бою.

Некрон, оглядаючи зруйноване поле битви, погодився.

— Ми здобули те, що належить нам. Світ більше не належить їм.

Але раптом простір навколо почав тремтіти. Невідома і дуже потужна сила проникла на поле бою. Земля під ногами завібрувала, і всі відчули, як повітря навколо стало густим і напруженим.

— Що це за відчуття? — запитав Лорд Ілюзій, його погляд був напружений. Він знав, що це не просто черговий ворог. Це була сила, яку він ніколи не відчував раніше.

— Що б це не було, це потужніше, ніж будь-що, з чим ми стикалися, — промовив Некрон, його темрява почала відступати під впливом нової сили.

І в цей момент на полі бою з'явився **супергерой рангу SSS**. Його поява була настільки приголомшливою, що навіть сама темрява, яка панувала на полі бою, почала розсіюватися.

— Я прийшов покласти цьому край, — пролунав глибокий і рішучий голос. Його присутність була настільки могутньою, що навіть Некрон, Хаос і Лорд Ілюзій відчули тривогу.

Герой, відомий як **Омніус**, був найсильнішим із усіх супергероїв. Його сила перевершувала будь-які межі, і він був здатен зруйнувати цілі виміри, якщо того вимагала ситуація. Він стояв серед хаосу і темряви, а його світло розсіювало їхні сили.

— Омніус, — прошепотів Хаос, відчуваючи, як його сила слабшає під тиском. — Це неможливо…

Омніус не відповів. Його очі блищали рішучістю, і в один рух він відкинув усіх суперзлодіїв назад потужною хвилею енергії. Темрява Некрона почала розчинятися, а тіні, які контролював Андрій, більше не підкорялися його волі.

— Це кінець для вас, — промовив Омніус, і знову відкинув Некрона й Лорда Ілюзій кількома ударами, які неможливо було заблокувати.

Андрій спробував використати свої тіньові клони, але вони зникали під впливом сили Омніуса. В одну мить він був поруч із Андрієм, і його погляд, сповнений люті й сили, був спрямований прямо на нього.

— Ти більше не будеш загрозою, — промовив Омніус і завдав нищівного удару прямо в груди Андрія.