Читати книгу - "Попіл і Світло, Кіра Найт"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Рексар
Хлопці відтягли мене від дверей, поки я не збив кулаки до крові об металеві засуви. Вона впала. Зникла у товщі води..
Джаред поставив мене на ноги і струсонув за плечі.
— Я в нормі.. в нормі.. - тихо відповів я, беручи себе в руки. Треба було діяти швидко. - Мордо, Філ і Лукас, ви на місток. Зберіть всі данні, які знайдете. Стів і Майк, огляньте інші камери. Кіт і Ленд, виведіть полонених і підготуйте глайдер до вильоту. - швидко роздавав команди я. - Джаред, Майк, ви зі мною. Знайдемо паскудь, яка скинула нашу дівчинку в океан.
Швидко розійшовшись, я з хлопцями попрямував на верхні палуби дредноуту, попутно намагаючись зв’язатись з Іларом.
“Якого біса відбувається?! Що з нею?!” - я одразу почув голос гідри в голові.
“Ілар, Кіра зараз йде на дно всередині бетонної глиби. Передаю тобі координати. Знайдіть її і швидше, не думаю що і неї зараз достатньо сил щоб вибратися самотужки.” - відповів я, збігши по сходах.
“Зрозумів. Висуваю загони на пошуки.” - швидко відповів принц Гідр.
Опинившись на верхній палубі, ми озирнулися і побігли на шум зі сторони посадкових майданчиків. Забігши туди, ми тої ж миті схопились за перше що попалось під руку. Шлюзи були відкриті і через них швидко злітали глайдери.
— Чорт забирай, він втік! Виродок! - прогарчав Джаред.
— ЩО? - крикнув Майк, у якого позакладало вуха.
— Всі до нашого глайдеру, швидко. Вшиваймося звідси! - віддав наказ я. - Якщо вони тікають то кидають потопаючий корабель.
— ЩО? Чорт, я ж не чую ніхріна! - знову закричав Майк.
— За мною, швидко! - гаркнув я, схопивши хлопця за комір і випихнувши його у двері.
Пошуки Кіри тривали вже місяць. На зафіксованих координатах гідри її не знайшли. Чорт, не міг же бетонний ящик просто зникнути?!
Ми шукали всюди. Знайдені найманці були лише пішаками. Головні мисливці ж залягли на дно. Краще б їм бути на тому самому дні, куди вони скинули Кіру…
Більше за все лякало інше.. Шайнаре Кіри більше її не відчували. Взагалі. Ні емоцій, ні болю, нічого. Якось напившись, Хамід розказав що таке вже було, коли дівчинку викрав Лорд Лумін. Більше інформації ми з нього витягнути не змогли.
Через рік після зникнення Кіри Джай порадив нам змиритися із її смертю. Більше того, Йен просканувала все сотні разів і дала нам таку саму пораду. Для всіх життя йшло далі. Для всіх окрім нас. Ми шукали її всюди, команду Пазурів Дракону знав кожен найманець і не совався в нашу сторону, якщо чули що ми поряд.
Через запалені Світочі раси почали розвиватися швидше. Гідри дізналися про дальнє королівство, де Ілар знайшов свою шайнаре у вигляді їх принцеси. Дух Світочі кіцуне розвивав свою расу зі швидкістю апгрейду крутішою, ніж у бісових смартфонів. Азраель намагався забути Кіру і в цьому йому допомогла вовчиця з Парижа. Їх сім'ї довго противилися міжрасового союзу, але все ж таки здалися.
Тільки Хамід непробудно пив. Його було не впізнати, ніби він втратив частинку себе самого.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Попіл і Світло, Кіра Найт», після закриття браузера.
