Читати книгу - "Карма небесна , Кирило Легович"

Він побачив цю прозору незайману пляшку. Для Богдана це був справжній скарб. Він відкрив пляшку, і з горла почав заливати своє горло. Богдан навіть не розумів, що в його роті спирт, тому й далі продовжував пити. Артем побачив, як  чоловік врешті допив ту невеличку пляшку. Він встав і пішов далі, не розуміючи, що той доживає останні хвилини свого життя. Артем вирішив не чекати. Він завів своє авто і з посмішкою поїхав прямо до свого дому, де на нього чекала пляшка не відкритого віскі. 

Тим часом Богданові стало зле. Його живіт скрутило, і ревучи від болю, він впав на  тротуар якоїсь маленькою вуличкою, на якій навіть не було людей. Декілька хвилин Богдан мучився. Лежачи на холодному асфальті його серце припинило битися. 

  Артем помстився всім своїм «друзям» не здогадуючись, що карма давно покарала Давида, Аллу, Івана, Ольгу, Олега, Катерину і Богдана за їхні кривди, скоєні за помилкою молодості.