Читати книгу - "Золотавий кудрявець і долі невипадкових людей. Ч. 1. Сирота., S Batura"

Артур сховав голову під костюмом, а коли застібнув потаємний замок вигукнув: 

— Де твоє маскування? Ти що, не встиг переодягтися? 

— Яке ще маскування? — остовпів Тім. — Мені про це нічого не відомо. 

— Виходить, я не сказав. 

Носоріг усвідомив проблему і став нервово клацати щелепою, а потім видав миттєвий задум: 

— Будеш африканським пастухом в одязі з європейського секонд-хенду. Поведеш мене на повідцю. А щоб натуральніше було і нас пропустили, вивертай пальто й костюм. Шкода з туфлями цього зробити не можна. 

— Ну ти даєш, — ще більше очманів Тім, однак сперечатися не став і лише поцікавився: — А хіба бувають білі пастухи в диких тварин Африки? І де ми візьмемо повідець? 

— Буває, ще як буває, — голосом носорога прохрипів Артур. — Твій штанний пояс стане хорошим повідцем. Він чудово сяде на моїй шиї. Поспішаймо, щоб не спізнитися. 

— Але штани ж можуть впасти, — розгублено забурчав хлопець. 

А у відповідь почув лише нервове шльопання слинявого писку.

— Гаразд, я зрозумів… Зараз усе буде! 

Тім став мерщій перевтілюватися і заразом звикати до нової ролі.