Читати книжки он-лайн » Сучасна проза 📚📝🏙️ » Після злучення тварина сумна

Читати книгу - "Після злучення тварина сумна"

188
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 92
Перейти на сторінку:
зла нємєряно. Лежит на серце тяжкій груз. Владімірскій Централ — ветер северный. Когда я банковал — жизнь разменяна, Но не очко обычно губіт, А к одиннадцаті — тузі»

Вирвавшись на пряму трасу, білий «БМВ», здалося, відчув волю і полетів уперед ще швидше. Двісті, двісті двадцять, двісті сорок... плавно повзла вперед стрілка спідометра. Сягнувши позначки у двісті п'ятдесят Болометрів на годину стрілка завмерла, а на пульті комп'ютера запалала червона цятка, пронизливо завищала.

— Що сталося? — запитала ВОНА, дивлячись, як чоловік здивовано покосився на червоний ліхтарик.

— Здається, увімкнулося штучне обмеження швидкості.

— То що, не злетимо?

— Боюся, що ні.

— Ну добре, я тобі зараз допоможу.

— Як?

— Дуже просто. Заплющ очі.

Чоловік слухняно виконав наказ.

— Тепер, не приймаючи ногу з газу, відпускай кермо. Відпустив?

— Відпустив.

— Затамуй подих. А тепер тримай мене за руку і уяви, що ми разом біжимо зеленими луками.. Ми одні на всій Землі. І нема людей, щасливіших од нас.

— Щасливіших од нас...

Епілог

Тієї ночі старій Феодорі, яка торгувала у переході на майдані Незалежності цигарками, наснився дивний сон. Бачила вона якусь білу машину, що летіла понад Дніпром. У машині сиділи двоє — чоловік і жінка. Облич їхніх Феодора не розгледіла. Машина летіла так стрімко, що Феодора не встигла й оком змигнути, як та врізалася у якусь споруду, біля якої метушилися міліціянти, перекинулася декілька разів у повітрі і, пролетівши над глибоким кюветом, впала на широку зелену луку, враз вибухнувши великим вогняним стовпом. Із того полум'я випурхнули дві— пташки. Здається, то були жайвори. Вони заспівали. Пісня лилася широко та дзвінко, і Феодорі здалося, що вона знову молода і закохана.


Стара прокинулася і побачила над собою вибілену крейдою стелю. У відкриту кватирку долинав щебет птахів, і антикварні ходики з двома металевими шишками-гирками показували чверть на сьому ранку. «Полум'я — аналізувала вона побачене уві сні, — то прикрість і можливість якоїсь травми. Птахи — то зцілення і позбавлення від якихось страхів і печалі».

Стара крекнула, піднялася з ліжка і бухнулася навколішки перед іконами Спаса, Божої Матері та Миколи Чудотворця, що висіли на покуті.

Молилася Феодора довго і самозречено. Прочитала тричі «Отче наш», «Богородицю», «Вірую» і ще багато молитов «власного виробництва», поминаючи усіх родичів і весь люд православний, щоб дарував живим спасіння і упокоїв душі мертвих. Пом'янула навіть тих, хто розбився в машині. Хоч і не знала, як їх звуть, але Господь розбереться. Добра молитва — велика заступниця перед Богом.

Після молитви на душі Феодори зробилося тепло і затишно. Вона піднялася з колін майже в той час, коли облуплена зозуля в ходиках прокувала сім разів.

— Боже, — сплеснула руками Феодора — вже сьома ранку!

О цій порі вона зазвичай уже крутилася зі своїм ящичком із сигаретами на сходах, що вели на Майдан. Робочий люд сунув на роботу і торгівля йшла жваво. Але сьогодні була неділя, і Феодора сплеснула руками більше для самозаспокоєння. У неділю вона з'являлася на «точці» на годину, а то й на півтори пізніше.

Стара вмилася, вставила у рота штучні щелепи, розчесала перед старим трюмо сиві пасма і посунула на кухню варити гречку. Поснідавши, Феодора тепло вдяглася, взяла полотняну торбегу з сигаретами, розкладний стільчик і вийшла з квартири.


Надворі стояв один з перших, по-справжньому теплих весняних днів. У неглибоких калюжах, що лишилися з позавчорашнього дощу, купалися горобці. Коти, розлігшись на каналізаційних люках, мружили зелені очі. В повітрі пахло теплою землею і терпким ароматом вогких

1 ... 32 33 34 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Після злучення тварина сумна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Після злучення тварина сумна"