Читати книгу - "Кресова книга справедливих"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Джерело: W. Siemaszko, E. Siemaszko, Ludobójstwo..., т. 1, с. 463.
Людвище, ґміна Угорськ – українське село, в якому проживало близько 20 польських родин.
30 квітня 1943 року члени УПА застрелили кількох поляків.
Згідно спогадів Станіслава Блажеєвського, у травні 1943 року був затриманий УПА мешканець Гутиська Городиського Станіслав Адашинський, який їхав підводою, завантаженою продуктами, до Кремінця. Він врятувався завдяки тому, що знав гасло, яке йому передав українець Ставський з Гутиська. Маріанну Бацаєвську, яка з ним їхала, було вбито. За свідченням Фелікса Ясінського, це відбулося восени 1943 року в Новому Ставі, а гасло, яке було відповіддю на запитання про документи, звучало: «Батюшка ще не дали» (священик ще не дав).
Джерело: AIPN, 27 WDAK, XI/6, Свідчення Станіслава Блажеєвського, арк. 34; AW II/1014, F. Jasiński, Kronika, арк. 73.
Михайлівка, ґміна Великі Дедеркали – польсько-український хутір.
2 травня 1943 року сусіди-українці попередили поляків про планований напад УПА. Декілька родин виїхали до Шумська, інші до Кремінця. Їхні обійстя були спалені.
Джерело: W. Siemaszko, E. Siemaszko, Ludobójstwo..., т. 1, с. 421–422.
Молотків, ґміна Білозірка – українсько-польське село.
Гелена Кульчицька згадує, що коли в 1942 році все частіше напливали вісті про напади на поляків і грабування їхнього майна членами УПА, до хати її батьків почала приходити сусідка-українка на прізвище Бобошко. Вона забирала до себе їхній одяг на зберігання. Робила це в таємниці перед своїм 8-річним сином, побоюючись того, щоб під час допиту УПА той не зрадив матері. Коли наступав відносний спокій, вона заховані речі відносила. Коли напади на поляків посилилися, вся родина Кульчицьких, за винятком батька Гелени, проводила в неї ніч.
30 липня 1943 року члени УПА вбили кільканадцятьох поляків. Після страти батька й брата, Кульчицька сховалася в сестри й шурина в місцевості Плиска. Однієї ночі прийшли бандерівці та розпитували про місце перебування шурина. Коли жінки не захотіли зрадити таємницю, нападаючі побили їх до непритомності.
Джерело: W. Siemaszko, E. Siemaszko, Ludobójstwo..., т. 1, с. 414.
Новостав, ґміна Великі Дедеркали – українське село, з декількома польськими родинами.
У 1943 році православний духівник Федір Тихоцький, років десь 90, був смертельно побитий членами УПА. Разом зі своїм сином Федором, також священиком, відверто й публічно вони плямували дії націоналістів, відмовляли їм у відправах богослужінь. Велика частина українців села не схвалювали поведінки членів УПА, у зв’язку з чим деякі, наприклад, Прокіп Гуменюк, Роман Панасюк, Степан Бондарчук, були переслідувані.
Джерело: AIPN, 27 WDAK, XI/7, Свідчення N.N. «Дика», арк. 37.
Синівці, ґміна Ланівці – українське село, в якому проживало 40 польських родин.
Влітку 1943 року від рук УПА загинуло кілька десятків поляків. Наприкінці грудня було вбито ще сім осіб, серед них Кароля Левицького, його дружину та двох дочок. Про перебіг вбивства місцева українка повідомила родичці Левицьких, Францисці Хаблюк, яка прибула з Рибчі, де переховувалася після попереднього вбивства. Українка сховала її в підвалі та порадила, щоб якнайшвидше залишила Синівці, бо «тут вбивці чекають на тих, хто ще може повернутися».
Джерело: Свідчення Яніни Олеарської від 1 XII 2003 і 12 V 2004 (у зборах Владислава й Єви Сємашків).
Стара Гута, ґміна Шумськ – польське село.
У квітні 1943 року від рук УПА загинули 52 особи. Під час нападу, родині Єжи Єленьковського, який був свідком, дозволив втекти бандерівець Гапина з Мощаниці (ґміна Будераж Здолбунівського повіту), давній приятель його батька, а інший українець, свідок Ієгови з сусіднього села Руська Гута (ґміна Шумськ), надав допомогу під час приховування.
Джерело: W. Siemaszko, E. Siemaszko, Ludobójstwo..., т. 1, с. 447–448.
Старий Олексинець, ґміна Старий Олексинець – українське село, в якому проживало близько 10 польських родин.
У 1943 році члени УПА кілька разів грабували господарство Олександра Станішевського. У серпні молодий українець остеріг Станішевських, що на них буде напад. У його результаті були вбиті дружина та син Станішевського, він сам урятувався, сховавшись на горищі.
Джерело: W. Siemaszko, E. Siemaszko, Ludobójstwo..., т. 1, с. 443–444.
Угорськ, ґміна Угорськ – українське село, в якому проживало кільканадцять польських родин.
У 1943 році місцевий молодий українець врятував чесько-польську родину, яка прибула з Волинського Полісся, остерігаючи, що УПА задумує їх вбити. Сам, як «зрадник», був повішений посеред села.
Джерело: W. Siemaszko, E. Siemaszko, Ludobójstwo..., т. 1, с. 466.
Ходаки, ґміна Шумськ – українсько-польське село.
18 березня 1943 року були застрелені три поляки, найправдоподібніше, українськими поліціантами, які дезертирували до лісу з німецької служби. Аполлінарій Унольд, брат одного з убитих, зміг утекти і сховатися в сусіда-українця Скольського, а потім утік до Острога на річці Горинь (Здолбунівського повіту). Збігнева Унольда, сина Аполлінарія, його сестру й матір, які вдавали українців, напівукраїнець-напівполяк Равський вивіз до Острога.
Джерело: W. Siemaszko, E. Siemaszko, Ludobójstwo..., т. 1, с. 445.
Цеценівка, ґміна Катербург – маєток.
У 1943 році, працююча в маєтку, вчителька з Кремінця, Ядвіга-Катерина Новаковська, була врятована українцем, який був управляючим замість вбитого УПА поляка. Після похорону вбитих тамтешніх мешканців, він її повідомив, що мусить негайно покинути роботу, вернутися додому, звідки її забере підвода, яка їде по збіжжя до Кремінця. Мусить це зробити так, щоб ніхто не зміг зорієнтуватися, що остання польська працівниця залишає фільварок. Новаковська щасливо дісталася Кремінця.
Джерело: L. Karłowicz, Ludobójcy i ludzie..., с. 46.
Шумбар, ґміна Великі Дедеркали – українське село, в якому проживало сім польських родин.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кресова книга справедливих», після закриття браузера.