Читати книгу - "Нескорена імператриця, Аманді Хоуп"

Глава 29

Поки Ліннея обмірковувала такі важливі для життя питання, непомітно для неї решта дівчат зайшла до зали. Також вона пропустила момент, коли розпочалося заняття.

На танцювальні уроки юнаки допускалися в окремих випадках, як правило свою майстерність місцеві леді показували потенційним нареченим тільки на святах і прийомах.

Сьогоднішній день був одним суцільним винятком.

- Що ж, якщо у нас сьогодні гості, думаю, всі дівчата бажають продемонструвати свої здобутки?! - вчитель сказала це таким люб’язним голосом, ніби зазивала в борделі.

Але, здається, це нікому не здалося дивним, лише дочка генерала глянула на неї з-під чола.

Ця дамочка її одразу не злюбила, і почуття ворожості у них згодом стало взаємним.

Дівчата стрепенулися і, немов екзотичні пташки, почали одна за одною демонструвати свої навички та таланти. У когось виходило краще, у когось гірше, але всі були чарівні.

Все ж таки зіркою танцю була дочка першого міністра Таліта Фаріас. Коли вона вийшла на середину зали, чоловіки завмерли у захваті. Варто їй зробити кілька «па», як залом пролунав вигук захоплення.

Ліннея вже бачила цей танець, і витончені рухи дівчини завжди приводили її в зневіру. Вона так і не змогла опанувати цю премудрість.

Але зараз вона дивилася байдуже і з часткою сарказму, лише дивуючись сама собі, як могла обожнювати цю стерву в минулому. Пізніше, живучи в палаці, вона побачила таких танцівниць, до яких бідоласі Таліті ще рости і рости.

До чого молодість наївна і категорична. Нині цей танець не справив на неї жодного враження. Коли дочка міністра закінчила танцювати, завмерши, немов чудова статуя, почувся грім оплесків.

Усі дівчата, які побажали показати свою майстерність, уже виступили. На цьому б і закінчити виставу. Але вона лише починалася.

Ліннея важко зітхнула. Вона пам'ятала, що станеться далі.

- Дякую! - вклонилася Таліта і ніжним голоском проспівала. – Але ми ще не бачили, як танцює пані Белтрам! Говорять, вона досконалість!

То був укол у бік дочки генерала.

Все це дівчина вимовила таким солодким і люб'язним голосом, що ніхто не зміг би запідозрити її в підступності, а лише в притаманній юності цікавості.

Шановна дама-викладач відразу підхопила цю ідею.

- Пані Белтрам, ви покажете нам ваші здібності? Можливо, мені вже нема чого вас вчити?

Ліннея підвела голову.

- Я не вмію танцювати! - сказала вона настільки впевнено і голосно, щоб чули всі присутні і навіть поза зал.

Звісно, ​​вона навчилася танцювати за роки, проведені у Палаці Наречених, а потім увесь час намагалася вдосконалити свої навички, будучи вже імператрицею. Але все одно ніяких особливих висот не досягла, хоч і танцювала досить непогано. Зараз вона не збиралася демонструвати свої танцювальні вміння, і не тому, що була надто горда і боялася з ганьбитися. У неї щодо цього були свої міркування.

«І чому я минулого разу посоромилася сказати правду?» - подумала з досадою.

– Як? Ви не вмієте? - здивовано зробила кілька кроків назад вчителька, ніби їй сказали таку страшну безглуздість, в яку вона ніяк не могла повірити.

Ліна лише знизала плечима і промовчала, байдуже дивлячись на наставницю.

Дівчата навколо почали хихикати і перешіптуватися, але це не викликало в ній ніяких емоцій, не зачепили і засуджуючі погляди, вона залишалася так само спокійна і непорушна.

Таліта Фаріас торжествувала. Нарешті їй вдалося осадити цю самозванку! Тепер всі зрозуміють, що краще за неї тут нікого немає.

Правда, її радість тривала недовго, лише до того моменту, як подивилася на обличчя чоловіків. Вони не висловлювали зневаги, як красуня сподівалася. На їхніх обличчях було здивування, а то й зовсім - захоплення.

Ревнощі дикою хвилею затопили її свідомість: «Як таке могло статися? Ця селючка відкрито зізналася, що не вміє навіть танцювати, але її ніхто не підняв на сміх?»

Здаватися Таліта не збиралася. Вона так сердито зиркнула на наставницю, що та одразу здогадалася: вона має щось зробити. Її улюблена учениця перебувала в сказі, обов'язок вчителя – захистити.

Це сувора мадам і спробувала вдіяти.

- Не може такого бути, щоб ви зовсім не вміли танцювати, - проблищала вона нерішуче, кидаючи обережні погляди на пані Фаріас, і продовжила трохи сміливіше. – Виховання леді з родин високопосадовців передбачає заняття танцями. Наважуюсь припустити, що великий генерал подбав про свою дочку?

Це був уже удар нижче пояса: ця дама посміла натякнути, що дочка генерала не отримала належного виховання.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍