Читати книгу - "Ніжна дівчинка мільйонера, Кіті Лав"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Як ти, кохана? Не важко тобі з батьком?
Я зітхнула й злегка усміхнулася.
— Він непростий, але… думаю, ми знайшли спільну мову. Просто треба трохи терпіння.
Олег кивнув, задумливо прокручуючи виделку в руках.
— Він завжди був впертим. Думаю, насправді йому приємно, що ти поруч.
Я знизала плечима.
— Можливо. Але поки що він цього не показує.
Олег тихо засміявся.
— Зате я точно знаю, що мені неймовірно пощастило з тобою.
Я відчула тепло в грудях і, потягнувшись, торкнулася його руки.
— Просто хочу, щоб тобі було легше, — відповіла я щиро.
Він подивився на мене з любов’ю.
— О, а це хто тут такий пухнастий? — Олег нахилився і підняв Макса на руки, погладивши між вушками. — Коли ти його забрала?
Я посміхнулася, спостерігаючи, як кіт задоволено мружиться.
— Сьогодні після обіду. Їздила до Андрія, випили кави, поговорили, і він віддав мені Макса.
Олег на мить затримав погляд на мені, ніби щось обдумуючи, а потім запитав:
— І як мій брат?
Я знизала плечима.
— Нормально. Він питав про батька, сказав, що, можливо, завтра навідається.
Олег кивнув, погладивши кота ще раз перед тим, як відпустити його на підлогу.
— Головне, що ти знову з ним, — сказав, проводячи пальцями по моїй щоці. — Я знаю, як ти за ним сумувала.
Я притислася щокою до його долоні й тихо сказала:
— А ще я сумую за тобою, коли тебе довго нема.
Олег усміхнувся і нахилився, щоб поцілувати мене.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніжна дівчинка мільйонера, Кіті Лав», після закриття браузера.