Читати книгу - "Повість про Ґендзі. Книга 3, Мурасакі Сікібу"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ооїґімі, вельми настраждавшись в палаці Рейдзея, здебільшого перебувала у рідному домі, і Тамакадзура журилася, що її сподівання на блискуче майбутнє старшої дочки не справдилося. А от молодша дочка, що служила в Імператорському палаці, навпаки, жила щасливо, шанована за своє благородство й душевні чесноти.
Тим часом помер Лівий міністр, і його місце посів Правий міністр Юґірі, а Правим міністром, у свою чергу, став Кобай. Інші придворні також отримали підвищення. Каору став «цюнаґоном», а Куродо-но сього — «сайсьо». Отже, сприятливими виявилися часи тільки для нащадків двох родин — Ґендзі й То-но цюдзьо. З нагоди службового підвищення до рангу «цюнаґона»{146} Каору передусім засвідчив свою повагу Тамакадзурі. Після того як він за звичаєм виконав вітальний танець у саду перед будинком, вона прийняла його в своїх покоях.
«Побачивши, що ви не оминули моїх воріт, зарослих густим хмелем, я мимоволі згадала давнє минуле, — сказала Тамакадзура своїм люб’язним і шанобливим голосом.
«А вона зовсім не старіє. Ось чому імператор Рейдзей не може про неї забути і, напевне, незабаром щось та втне...» — подумав Каору й сказав: «Не можу сказати, щоб це підвищення дуже мене втішило, але я вважав своїм обов’язком насамперед відвідати вас. А згадкою про те, що я не оминув ваших воріт, ви, мабуть, хотіли іронічно дорікнути мені за тривале мовчання».
«Не знаю, чи годиться сьогодні вам скаржитися, але ви так рідко до мене заходите, що я вас майже не бачу й не можу порадитися в одній делікатній справі... Річ у тому, що моя дочка на службі в імператора Рейдзея так страждає, що я від горя не знаю, куди й подітися. Я сподівалася, що й ньоґо Кокіден, і Імператриця-дружина її підтримають, але, на жаль, вони обидві, наче забувши про пристойність, не терплять її біля себе. Її діти, принц і принцеса, як і раніше, живуть у палаці Рейдзея, а дочку через нестерпну наругу над нею я забрала до себе, щоб вона хоч трохи відпочила. Але, на жаль, навіть про це пішов негідний поголос. Крім того, сам імператор Рейдзей незадоволений її від’їздом. Я була б вам дуже вдячна, якби ви при нагоді натякнули йому на скрутне становище дочки. Я віддала її на службу до нього, сподіваючись на підтримку двох згаданих високих осіб, але тепер через свою недалекоглядність гірко каюся», — відповіла Тамакадзура й заридала.
«Я думаю, що не варто цим так глибоко перейматися. Адже придворна служба завжди супроводжується такими клопотами. Хоча імператор Рейдзей давно відійшов від справ і живе у тиші далеко від блиску і суєти палацових покоїв, але, видно, дух суперництва занадто глибоко проник у серця жінок, які живуть поруч з ним. І їхнє самолюбство може уразити будь-яка найменша, неварта уваги, дрібниця. Невже ви від самого початку не усвідомлювали такої можливості? Мені здається, що вашій дочці краще зберігати спокій і не мучитися даремно. А мені, чоловікові, навряд чи варто втручатися», — сказав Каору так відверто, що Тамакадзура гірко посміхнулася: «Виходить, що я марно сподівалася на вашу допомогу. Усе вам здається надто простим...»
Її молодечий вигляд і наївність здивували його більше, ніж турбота про дочку. «Не віриться, що переді мною відповідальна мати великої сім’ї. Напевне, й Ооїґімі на неї схожа. Як і та дівчина з Удзі, яка мене так вабить...» — подумав Каору. Молодша дочка, Нака-но кімі, яка займала тепер посаду «найсі-но камі», у той час також перебувала у материному домі. Покої сестер радували людське око вишуканим оздобленням, а в будинку панувала нічим не порушувана тиша. Підозрюючи, що за ним можуть спостерігати через завісу, Каору бентежився, хоча його обличчя залишалося цілком спокійним, а Тамакдзура, дивлячись на нього, мимоволі жалкувала про те, що їй не судилося опікуватися ним як зятем.
Садиба нового Правого міністра була трохи на схід від будинку Тамакадзури. Сьогодні там готувався святковий бенкет, і багато юнаків уже зібралися, щоб взяти в ньому участь. Знаючи, що принц Ніоу вшанував своєю присутністю бенкет після змагань у стрільбі, влаштований у будинку Лівого міністра Юґірі, і бенкет після змагань із сумо, господар, щоб додати блиску своїй події, запросив і його, але принц не прийшов. Судячи з усього, Правий міністр мав намір запропонувати йому одну зі своїх дбайливо виплеканих дочок, та оскільки принц чомусь цим не зацікавився, то міністр і його дружина Макібасіра звернули свої погляди на Каору, тепер уже в чині «ґен-цюнаґона», який за останні роки, досягнувши зрілого віку, здобув славу найдостойнішого чоловіка столиці.
Святкове пожвавлення в сусідньому будинку, гуркіт карет, вигуки ескорту нагадали Тамакадзурі про минуле, і вона довго сиділа у глибокій задумі. «Хоча всі обурювалися, коли майже відразу після смерті принца Хотару його дружину почав відвідувати Правий міністр, — сказала вона, — але він не звертав уваги на пересуди, і люди визнали їхній шлюб. У стосунках між чоловіком і жінкою багато чого важко збагнути й передбачити...»
Наступного дня після бенкету до неї зайшов Куродо-но сьосьо, тепер уже в чині «сайсьо-но цюдзьо», син Лівого міністра Юґірі. Ясна річ, він знав, що Ооїґімі перебуває в материному будинку, і серце в нього калатало.
«На жаль, я не відчуваю радості від такого службового підвищення, хоч Імператор визнав мої заслуги — сказав він, витираючи сльози. — Я досі ніяк не можу вгамувати болю від того, що не здійснилися мої особисті надії». Щоправда, його сум здавався трохи перебільшеним. Він мав двадцять сім чи двадцять вісім років і перебував у розквіті молодості.
«Як же вам не соромно? Схоже, що таким, як ви, нинішнім юнакам дуже легко в світі живеться, і вони байдужі до чинів і звань. Якби був живий покійний міністр, мої сини також переймалися б тільки сердечним справами», — відповіла Тамакадзура й заплакала. Вона була засмучена тим, що її сини — Ухьое-но камі та Удайбен — досі не стали державними радниками. І хоча То-дзідзю отримав досить високий для його віку чин «то-но цюдзьо», багатьом його одноліткам пощастило набагато більше. Що ж до Куродо-но сьосьо, то він і надалі увесь час шукав приводу, щоб прийти...
Берегиня мосту
Головні персонажі:
Восьмий принц, син імператора Кіріцубо, молодший брат Ґендзі
Ооїґімі, 22—24 роки, старша дочка Восьмого принца
Нака-но кімі, 20—22 роки, друга дочка Восьмого принца
Імператор Рейдзей, син Фудзіцубо і Ґендзі (офіційно — імператора Кіріцубо)
Каору, Сайсьо-но цюдзьо, син Третьої принцеси й Касіваґі (офіційно — Ґендзі)
Принц Ніоу, Третій принц, син імператриці Акасі й імператора Кіндзьо, внук Ґендзі
У ті часи жив на світі уже старий, забутий усіма, Восьмий принц, син імператора Кіріцубо й молодший брат Ґендзі. Оскільки його мати походила із старовинного роду, то у свій час усі сподівалися, що його очікує велике майбутнє, але часи змінилися, і він, знехтуваний світом, втратив свою колишню славу, а розчаровані у ньому прихильники під різними приводами зреклися його. Відтоді
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повість про Ґендзі. Книга 3, Мурасакі Сікібу», після закриття браузера.
