Читати книгу - "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося"

хвилину пороздивлятися себе в дзеркалі й переконатися, що готовий до нового дня. Для мене це означає нафарбуватися поверх легкого шару зволожувального тонального крему. Для тебе це може бути просто застосування тоніка. Або й жодної ніякої косметики. Байдуже. Просто приділи хвилину, щоб зустрітися з собою у дзеркалі й переконатися, що саме з таким обличчям ти хочеш постати сьогодні перед шанувальниками та недоброзичливцями.

4. Коронуй себе. Прикрасами, кристалами, будь-якими амулетами, яких потребуєш цього дня. Я ношу медальйон, який батько подарував мені на вісімнадцятиліття, бо він нагадує, що попри недоліки й складність характеру, мене все одно люблять і я теж здатна любити. Просто торкаюся до медальйона — і згадую це. Використай аромат, який обираєш на сьогодні. Я наношу парфуми на шию, спереду і ззаду. Так я запрошую світ цілувати мене в шию з боків, не наковтавшись парфумів. Від того, як прикрашаєш себе вранці, залежить, як ти заохочуєш світ взаємодіяти з тобою. Я однозначно запрошую світ до любощів.

6. Промов молитву. Тобі пощастило народитися богинею. Подякуй всесвіту за удачу, дай йому знати, як даєш раду зі своєю силою. «Сьогодні я впевнена в собі, експансивна, сповнена ентузіазму. Я сама по собі втілюю досконалість, просто я, що стоїть перед цим дзеркалом, повністю присутня. Сьогодні я буду дуже щедра». Якщо практикуєш позитивні думки, це ідеальний час озвучити їх, як благословення. «Я прекрасна і талановита», — звучить доволі непогано.

АЛЕ ТАРО, я в спортзалі! Як, чорт забирай, я маю все це провернути у спортзалі / вдома у коханця / спільній ванні гуртожитку??? Дозволь нагадати, що ти королева / король / монархія / БОГИНЯ, бляха! Чи богиня пропускала би свої ритуали тільки тому, що це трошки незручно? Оце вже, курва, нізащо. Придумай щось на ходу. Якщо я в спортзалі, то маю з собою пробник олії й змащую зап’ясток. Так, щоб усіх не перелякати, вогню я не запалю, але можу, наприклад, розпилити довкола себе трояндову воду.

Якщо вмієш добре ставитися до інших, стався так само і до себе

чини сама собі добро принаймні раз на день

МАЮ ДО ТЕБЕ ЗАПИТАННЯ: наскільки добре ти до себе ставишся? Не до мами, не до тата, не до друзів, не до якогось незнайомця в черзі по каву, з вигляду якого ясно, що день у нього непростий, тому ти запитала: «Як справи?» і щиро хотіла почути відповідь. — Наскільки добре ти ставишся до себе самої? Не знаєш? Спробуймо тест. Просто зараз, запиши десять рис, які тобі в собі подобаються. Ну ж бо, пиши просто на полях книжки.

Ця вправа тебе налякала? Як відреагувало твоє тіло? «Може, краще шпурнути цією книжкою об стіну»? Може, ти подумала: «ДЕСЯТЬ рис? Хіба що зо дві напишу»? Чи ти подумала: «Зараз мене лякає мій характер і я заплуталася в циклічних фантазіях про те, як могла б не перетворитися на таку жахливу людину, якою стала?» Чи було легко? І ти подумала: «Тільки десять?!» А ще: «Я могла б додати багато про те, як люблю своє волосся, свій сміх, те, як дбаю про друзів, тощо-тощо… так щоб напевне?» Чи тобі стало трохи ніяково, ти розгубилася, думаючи: «Знаю, що важливо вміти відповісти на це запитання, до того ж справді є що назвати хорошого, та мені ця вправа видається дурнуватою й егоцентричною»?[24]

Якщо моя пропозиція тебе розізлила і ти думаєш: «Тільки божевільні нарциси собі подобаються», тоді тобі дуже потрібен цей розділ. Буде боляче, але колись я теж була на твоєму місці, тож повір, ми зможемо подолати цю проблему. Разом. Якщо ж виконати моє прохання було простіше-простого, тоді я схиляюся перед тобою, Богине. Ти вже виконала величезну роботу, і я захоплююся, що ти вмієш розпізнавати хороше в собі. Цей розділ стане для тебе розвагою й стане огранкою твоїх ритуалів любові до себе.

Я всміхаюся незнайомцям. Притримую двері людині, яка йде позаду мене (хоча, мушу зізнатися, почуваю зневажливу лють, коли інші не чинять так само; ПРИТРИМУЙ СРАНІ ДВЕРІ ДЛЯ ІНШИХ ЛЮДЕЙ). Я купую доречні подарунки друзям. Я «приємна». Одначе. Беру трохи заблизько до серця, коли інші не такі «милі» щодо мене. Коли колега якось назвав мене «агресивною», я геть розклеїлася. «НЕВЖЕ ВСІ ВОНИ ТАЄМНО МЕНЕ НЕНАВИДЯТЬ? НЕВЖЕ Я ВЛАСНОРУЧ РУЙНУВАЛА СВОЮ КАР’ЄРУ?! Верещала я в кабінеті моєї шефині, поки вона намагалася запевнити, що я не «агресивна»,[25] маю лише один негативний фідбек — це не найгірше на світі. Моя реакція була перебільшена, але ж я так хочу подобатися людям. Ну от. Сказала. Хіба не всі ми цього прагнемо? Щоб нас приймали й любили? Коли редакція журналу відмовляється публікувати мій есей, я думаю: «От бачиш? Хто ти така, щоб вважати, начебто вмієш писати? Їм краще видно, а ти — гівно». Коли хлопець, який мені подобається, уриває стосунки, бо він «не закохується» в мене і не певен, чи «колись закохається» — Ауч! — моя найперша думка не: «Як дивно, що він мені про це так відверто і впевнено каже, якщо ми зустрічалися тільки місяць». Моя найперша думка: «Знову розбите серце? Що я вчинила не так?» Прийняти чиюсь критику на свою адресу, а потім роздувати її, не є «хорошим» жестом у стосунку до себе. Якби подруга сказала мені: «Я щойно втратила хлопця просто отак, блін, зненацька», я б їй не вичитувала: «Мабуть, він почав не було все аж так погано до тебе ставитися, бо ти щось таке йому утнула!..» Чи сказала б: «Цей чувак — ПРИДУРОК! Ти тут ні до чого. У нього ТОЧНО проблеми, якщо він так повівся. Тим краще. Ходімо на суші?»

Щоразу, коли відчуваю, що емоційна стріла пронизує серце, негайно роблю щось хороше для себе. Коли бос висловлює на мою адресу щось бодай трохи схоже на критику, я купую велике медове яблуко, навіть якщо воно на цілий долар дорожче за яблуко сорту «Фіджі», ТОМУ ЩО, БЛЯХА, я заслуговую їсти ті яблука, які мені справді подобаються. І поки його їм, щоразу, коли відкушую, думаю, яка ж я молодець. Коли відмовляються публікувати есей, я набираю ванну з пінкою й кажу собі: «Добре, що вони знайшли час надіслати мені відмову, а не просто проігнорували. Це означає, що я справді стараюся і наближаюся до моїх мрій!» Коли мене кидає хлопець, я замовляю собі ґрунтовні декадентські суші. ТІЄЇ Ж МИТІ, як мені стає боляче, я виконую ритуал любові до себе й подумки кажу собі: «Це яблуко для тебе; ця ванна, щоб зігріти тебе; ти їси ці смачні суші, бо на них заслуговуєш». Кажу, вкладаючи залізобетонний намір зцілити себе.

Знайти фізичний бальзам, щоб заспокоїти емоційний біль — одна із найкорисніших практик, що допомагають сформувати витривалість, додай її у своє життя. Щоразу, тамуючи біль ритуалом любові, ти навчаєш тіло і розум формувати кращу думку про себе. Ти зупиняєш негативний