Читати книгу - "Шлях відкривається сам, Ilona Kast"

В житті немає чітких шляхів. Насправді, їх немає. Іноді ти йдеш стежкою, прокладеною іншими, іноді прокладаєш свою власну стежку крізь хащі. А іноді просто стоїш і дихаєш.

Ця книга не є завершенням, а миттєвим знімком на моєму шляху.
Я ще далеко не дійшов до кінця. Можливо, я ніколи й не дійду.
І, можливо, саме в цьому й полягає сенс: не в досягненні мети, а в постійному русі вперед.

Я не вірю в жорсткі істини.
Все змінюється – і ми повинні бути готові змінюватися разом із цим.
Не наша сутність, вона залишається. Але наш погляд на світ.
Якщо сьогодні я сміюсь з того, що вчора сприймав всерйоз, то я знаю: я росту.

Ми, люди, часто ускладнюємо життя.
Але воно виявляється простим, коли ми дозволяємо йому бути таким.
Все, що тобі потрібно, приходить у потрібний час.
Якщо ти цього не маєш зараз, значить, тобі це й не потрібно.

І якщо ти відкритий – справжньо відкритий – життя подарує тобі подарунки, які ти ніколи не міг би запланувати.

Мені подобається думка, що ми вибираємо своїх батьків.
Що наша душа знала, яке пригода їй хочеться пережити.
Що вона вибрала тіло, щоб нюхати, смакувати, відчувати – речі, яких вона не може робити як чиста душа.

Тому: насолоджуйся цим життям. Насолоджуйся морозивом, обіймами, сльозами, танцями під дощем.
Будь вдячний за те, що маєш.
Мрійте велико – але не втрачай фокусу на тому, що вже є.
Не порівнюй себе з іншими. Іди своїм шляхом.
Святкуй свої помилки. Вони – сходинки твого сходів.

І коли ти коли-небудь забудеш, чому ти любиш, чому ти живеш, згадай ці слова з одного з моїх улюблених віршів Габріеля Гарсії Маркеса.

Si Dios me obsequiara un trozo de vida, vestiría sencillo, me tiraría de bruces al sol, dejando descubierto, no solamente mi cuerpo, sino mi alma.

A los hombres les probaría cuán equivocados están al pensar que dejan de enamorarse cuando envejecen, sin saber que envejecen cuando dejan de enamorarse.

No dejaría pasar un solo día sin decirle a la gente que quiero, que la quiero. Convencería a cada mujer u hombre de que son mis favoritos y viviría enamorado del amor.

(Якщо б Бог дарував мені шматочок життя, я б одягався просто, ліг би обличчям до сонця, відкриваючи не лише своє тіло, а й свою душу.

Я б показав людям, наскільки вони помиляються, вважаючи, що вони перестають закохуватися, коли старіють, не розуміючи, що старіють саме тоді, коли перестають закохуватися.

Не пропустив би жодного дня, не сказавши людям, яких я люблю, що я їх люблю. Переконав би кожного чоловіка чи жінку, що вони мої улюблені, і жив би, закоханий в любов.)

І саме в цьому суть:
Не піддаватися страху, а віддатися любові.
Подиву. Простому чуду, що ми тут.
Ця книга — мій спосіб сказати:
Залишайся закоханим.
Не лише в одну людину, а в момент. В зараз.
В шелест листя. У посмішці незнайомця. У теплоті сонця на твоєму обличчі.
Життя не для того, щоб його зрозуміти.
Воно для того, щоб його жити.
Дякую, що пройшов частину цього шляху разом зі мною.

Кінець