Читати книгу - "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"

на перегляд усіх денних публікацій. Звісно, якби це все впало нам на голову, ми розвернулися б і пішли з соціальних мереж. Натомість алгоритм показує нам лише те, що, на його думку, може зацікавити нас найбільше, а решту не показує.

Принцип роботи алгоритму — це таємниця за сімома замками. Проте загальні принципи його роботи відомі, досить прості й логічні. Нижче опишу дуже спрощену модель роботи алгоритму соцмережі.

Кожній публікації присвоюють умовний рейтинг. На нього впливають:

• тип контенту — текст, відео, картинка тощо;

• розмір контенту — довжина тексту, тривалість відео;

• у Facebook для текстового контенту беруть до уваги наявність ілюстрації;

• наявність посилань на інші ресурси — якщо людина клікне на посилання, вона перейде на інший сайт, і соціальна мережа її втратить;

• динаміка реакцій на пости — як швидко пост лайкають, коментують, репостять, зберігають в обране;

• структура реакцій — це «формальні реакції» (лайк) або «складні» (коментар, репост);

• та інші моменти — зокрема, як близькі друзі користувача реагують на цей пост.

РЕМАРКА

Вище перелічені тільки складові-довгожителі рейтингу. Насправді кількість їх нескінченна. Алгоритм бере всю інформацію про нас і на її підставі виводить зв’язки.

Уся інформація — це буквально вся, а не лише та, яку ми самостійно вносили, заповнюючи свій профіль. Це інформація про те, з якого пристрою ми заходимо, коли і де; сторінки кого переглядаємо, як довго, у яких місцях зупиняємося; який контент читаємо, дивимося; з чим взаємодіємо, а з чим ні. Цей перелік можна продовжувати дуже довго.

Звісно, алгоритми в різних соціальних мережах відрізняються. У Facebook важливу роль відіграє тип акаунта: особистий, паблік, група. Наприклад, контент пабліка апріорі має рейтинг нижче і показується меншій аудиторії. Так Facebook «стимулює» його просування через рекламу.

Також алгоритм враховує історію облікового запису, який опублікував контент. Під історією мається на увазі популярність його попередніх публікацій. Тобто якщо попередні публікації мали маленьку популярність, то нова буде показуватися нечисленній аудиторії — адже алгоритм прогнозує, що вона буде нецікавою. І навпаки, якщо всі публікації були популярні, а зараз вийшла відверто нецікава, то вона все одно буде показана великій аудиторії.

РЕМАРКА

Важливо розуміти, що таке аудиторія в соціальній мережі. У Facebook існує міф, що якщо в акаунта є 5000 друзів і 100 000 підписників, то його аудиторія — це 105 000 осіб. Це не так. Реальна аудиторія — та, яка регулярно бачить контент.

Аудиторія формується так:

• людина створила акаунт, додала п’ять своїх близьких друзів — вони постійно бачать її пости і взаємодіють з ними;

• потім людина додала 10 малознайомих осіб. У перші кілька днів після їх додавання Facebook спостерігав і оцінював тісноту зв’язку — контент показували всім. Три особи активно взаємодіяли, семеро — ні;

• на цьому етапі контент бачать п’ять друзів і три малознайомі людини, тобто аудиторія становить вісім осіб, а не 15;

• людина додала в друзі ще 30 осіб. Перші дні всі вони бачили весь контент, але тільки п’ять, хто взаємодіяв, залишилися в аудиторії;

• таким чином, активна аудиторія акаунта — 13 осіб (5 друзів + 3 малознайомі людини + 5 з крайніх доданих), а не 45 осіб.

Саме цим 13 особам Facebook показує контент. Якщо хтось із них певний час не реагує на контент, він випадає з цього пулу і не бачить інші публікації.

Саме тому в акаунта з кількістю друзів і підписників 105 000 кількість взаємодій під постом може бути 15. Це свідчить про те, що аудиторію було сформовано на хайпі або й зовсім куплено, тож постійної лояльності до акаунта в неї просто немає.

Типовий приклад — українські лідери громадської думки першої хвилі, які швидко сформували аудиторію на контенті Революції Гідності, підтримували її під час активної фази війни і розгубили в період відносного затишшя.

Схожим чином розраховується базова аудиторія в Instagram.

У YouTube поки діють інші принципи. Підписуючись на канал, людина має право вибрати, про який контент її будуть повідомляти — увесь, чи тільки популярний, чи той, який алгоритм підбирає саме для неї. Тобто активною аудиторією будуть вважатися ті, хто підписався і погодився отримувати повідомлення про весь контент.

Проте активна аудиторія — не єдина, кому соціальна мережа показує контент. Якщо він цікавий, аудиторія показу стрімко зростає і контент показують вторинній аудиторії. Це:

• менш активна аудиторія друзів і підписників — ті, хто рідко взаємодіють з акаунтом або його контентом;

• друзі друзів, які взаємодіяли з контентом (наприклад, у Face­book ви часто бачите контент не своїх друзів, а той, який лайкнула або прокоментувала ваша аудиторія; YouTube пропонує відео, які переглядала аудиторія тих каналів чи роликів, які переглядали ви).

Значну роль відіграє цитованість контенту. Якщо про нього багато пишуть, це виводить його в тренд і теж підвищує рейтинг. Наприклад, якщо весь Facebook зараз гуде про формулу Штайн­маєра, то ваш пост на цю тему буде показаний більшій аудиторії. Утім потрібно пам’ятати про ефект набридливої мухи: аудиторія може пересититися цією темою і ніяк не відреагувати на сотий пост щодо тієї самої інформації. Але побачити побачить.

Важливо розуміти, що контент показується тій аудиторії, яка активна в момент його публікації. І чи буде він показаний аудиторіям, які прийшли в соціальну мережу пізніше, безпосередньо залежить від масштабу і динаміки його популярності. Тобто якщо ви опублікували контент вночі й він отримав вибухову реакцію, а його динаміка була істотно вище середньої в цей період, то вранці його побачать інші аудиторії. Якщо ні — ніхто його більше не побачить.

РЕМАРКА

Важливі факти про поширення інформації в Facebook:

— Найвища швидкість оновлення інформації серед усіх медіа.

— Найнижчий період життя інформації: середній термін життя — 1 день, за найбільших скандалів — до 5 днів.

— У цьому інструменті найвищий рівень інформаційного шуму і найвищий рівень залученості аудиторії в контент.

— Аудиторія апріорі хейтить усе, що пов’язане з політикою, — у нас на кожній кухні свій президент, прем’єр і депутат.

— Велика доповнена реальність, яка здатна, з одного боку, швидко спотворювати дійсність, а з іншого, так само швидко забувати про це.

Алгоритм змінюється блискавично і реагує на будь-які зміни в споживчих настроях. Наприклад, хештеги добре працюють на розширення аудиторії в Instagram, але знижують охоплення в Face­­book — свого часу вони просто в ньому не прижилися і отримали низький бал від штучного інтелекту.

А в період введення нових форматів — наприклад, постів-опитувань — соцмережа віддає перевагу їм, незважаючи на популярність опублікованого контенту.

Щойно зміна переваг і споживчих настроїв переростає в тренд, його закріплюють окремим великим вектором. Так свого часу сталося з відеоконтентом у Facebook — коли тривалий час всі пости з відео були пріоритетніші.

Якщо простіше, логіку роботи соцмереж можна пояснити на прикладі Facebook. Після нього набагато легше збагнути, як працюють інші соцмережі.

Отже, Facebook працює за моделлю простих людських відносин:

— у мене є думка;

— я повідомляю її своїй аудиторії;

— мене чує тільки близьке оточення — люди, з якими я постій­­но спілкуюся та які спілкуються зі мною, — і реагує на неї;

— моє оточення спотворює мою думку відповідно до своїх уявлень;

— оточення