Читати книгу - "Прекрасна одержимість"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Що сталося, відколи я пішла? – запитала вона, присуваючи до нього стільця.
Він поклав перед нею свої нотатки і спостерігав за її лицем, поки вона читала.
– То який же насправді найкращий процес переливання крові? Подивимося, що знаєш ти!
– Ну, він досить простий, окрім однієї перепони. Кров треба оберігати від згортання, поки вона перетікає від донора до реципієнта. Навіть коли артерія і вена сполучені невеликим катетером, кров невдовзі закупорює скло; тому, щоб уникнути цього закупорювання, вену реципієнта протягують через катетер і закріплюють на самому кінці. Тоді катетер, що містить вену, вставляють в артерію донора. Як бачите, головна мета полягає в тому, щоби убезпечитися від будь-якого зовнішнього контакту.
– Боббі – що було на тій сторінці?
– Я ще не знаю.
– Ти думаєш, що він таки розповість нам?
– Повинен, рано чи пізно. Читаймо далі. Думаю, що ми вже досить близько.
Ненсі узяла олівця і почала записувати з його швидкого диктування.
Я стисло пояснив принципи переливання крові, і Рандольф видавався вельми задоволеним, особливо тою його рисою, що стосувалася до проблеми коагуляції.
Розумний хлопчик – Боббі! – вигукнула Ненсі. – Ти знав, чи не так?
Він відповів на її дотеп кривою міною і читав далі.
– Ви зауважите, – говорив він, показуючи на сторінку в моїй руці, – що цей перший крок на шляху до сили є розширенням – проєктуванням себе на инші особистості. Ви побачите, що він потребує цілковитої таємничости, бо в тому разі, якщо через якусь випадковість контакт не буде негайним і безпосереднім, якщо станеться витік на шляху переміщення – то весь його вплив буде змарновано! Ви мусите робити це так потаємно, що навіть ваша ліва рука…
Ненсі кинула свого олівця на стіл і простяглася у своєму кріслі.
– Боббі! Зрозуміла! Я можу знайти ту сторінку!
– Тут під руками є Біблія?
На жаль, я не маю її, любий
– Гаразд, ми це зробимо згодом. Продовжуйте!
Рандольф повернувся до свого крісла і заговорив далі, тихим голосом:
– Гадсоне, уперше, коли я спробував це – я можу вільно розповісти вам про цей випадок, тому що з нього нічого не вийшло, хоча й він мені коштував більше, ніж я міг собі дозволити, у той час, коли це сталося – чолов’яга був такий вдячний, що розповів моєму сусідові, попри те, що я присягнув його. Він позбувся роботи, а його сім’ю довго мучили недуги, і він був такий неохайний і бідно вдягнений, що не міг справити належного враження, коли просив про роботу. Я одягнув його. Він проговорився. Сусід поміг мені наступного дня. Так змарнувалося понад шістдесят доларів моїх важко зароблених грошей!
– Змарнувалося! – вигукнув я з подиву. – Чому змарнувалося? Хіба він не одержав роботи?
Рандольф зітхнув.
– О, так, – мовив він. – Роботу він знайшов. Звісно, це досить втішило мене. Але мені з того користи не було! Повірте мені – наступного разу, вирішивши витратитися, я повідомив чоловікові, що коли почую, як він розкаже кому-небудь, то зламаю йому шию.
– Чи чув ти колись щось більш диявольське? – урвала його обурливо Ненсі. – Чи міг би ти уявити таке дике самолюбство?… Робити це тільки задля власної користи! Навіть не хотіти, щоби хтось инший висловив вдячність!.. Однак він все одно думав, що таким способом якось пов’язує себе з Богом!.. Аж мурашки бігають по спині!
– Так, але не забувайте також, що він був одержимий ілюзією.
– Одержимий дияволом – як мені видається!
– Можливо, це пояснить доктор Гадсон… Читаймо далі.
Він весело зареготав, пригадавши цей випадок.
– Чоловік думав, що я зійшов з розуму! – додав він, витираючи очі.
– Але хіба це не так? – запитав я голосом, що змусив його споважніти.
– І справді – це звучить безглуздо, чи не так? Я маю на увазі – коли вперше про це чуєш. Не дивуюся, що ви спантеличені.
– Не лише спантеличений, – визнав я різко. – Але й обурений!
– Ми з вами також – обоє! – втрутився Боббі, затамувавши подих.
– Це було б цілком доречно, – визнав Рандольф, – якби я намагався таким способом здобути силу, щоби прихопити повно грошей заради власного задоволення. Я хотів лише дієво розкрити власну спроможність робити щось добре!.. А щодо обурення, яке ви відчули з тієї причини, що я попросив чоловіка нікому не розказувати про добро, вчинене для нього, то вам би не сподобався сам Господь, якщо це так ображає вас!.. Він часто говорив це людям, яким допомагав.
– Певен, що не знав цього, – промовив я. – Я не досить добре знаю те, що він говорив… Розповідайте свою історію далі.
– Дякую…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прекрасна одержимість», після закриття браузера.