Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

як зробити це правильно. Чи робимо ми це «правильно», залежить від того, чи окреслюємо ми власні потреби асертивно.

У ситуації Еріка ми розглянули можливі сценарії розвитку подій: як може відреагувати його батько? Хлопець боявся найгіршого: що батько почне кричати, лаятися, бити кулаком по стіні. Врешті-решт, його батько, бувало, шаленів від люті навіть з менш вагомої причини. Ерік не міг пригадати випадків, коли хтось встановив би межі прийнятного для Пола.

Проте Ерік погодився, що мати встановила певні правила, і батько цих правил дотримувався: наприклад, знімав взуття, заходячи в помешкання, не курив вдома, ходив у неділю в церкву. Ерік просто не сприймав ці правила як певні межі прийнятного, на які його батько погодився. Він пригадав і деякі інші правила, яких батько дотримувався, зокрема на роботі, у різних соціальних ситуаціях, з іншими членами сім’ї. Це усвідомлення дозволило Еріку зрозуміти, що його батько насправді здатний поважати певні обмеження, якщо захоче.

 

Смуток

 

«Я просто хочу бути хорошим». Я дуже часто чую це від багатьох людей. Нам сумно, бо ми виходимо з того, що встановлення особистих кордонів когось образить. Ми гадаємо, що люди не сприймуть це. Насправді ж це ми просто зосереджуємося на найгірших можливих наслідках.

Пам’ятайте, що ви теж не можете достеменно знати, як почувається інша людина. Зачекайте, доки вона сама вам скаже.

Іноді вам сумно, оскільки вам хотілося б, щоб люди у вашому житті просто «второпали, у чому проблема» і виправилися, зрозумівши ваші потреби, хоча ви й не висловили цього прямо. Коли ви змушені відстоювати особисті кордони, можливо, відчуваєте, що людина, яка спричинила цю ситуацію, недостатньо про вас піклується.

 

Каяття

 

«Я щось не те сказав?» Ми думаємо, чи не зайшли надто далеко, чи не здалися співрозмовнику грубим, а може, ми навіть відштовхнули цю людину. Щойно встановивши особисті кордони, ми можемо подумати: «Йой, що я зараз сказав?»

Сказаного слова не повернеш, це правда. Однак якщо ви поговорите на якусь важку для вас тему, це може врятувати та поліпшити ваші стосунки. Не бійтеся й окресліть особисті кордони, це багато в чому може змінити ваше життя на краще.

 

Незручність

 

«Усе буде якось дивно» — це теж поширене побоювання. ­Нагадуйте собі: «Потрібно просто поводитися нормально». Покладайтеся на усвідомлення того, що встановлення кордонів не робить вас поганою людиною, навпаки, це здоровий підхід. Зрозумійте, що ви зробили щось корисне для себе. Робіть те, що ви зазвичай робите у цих стосунках. Якщо ви завжди розмовляєте з цією людиною щодня, зателефонуйте їй наступного дня. Якщо ви очікуватимете, що у стосунках тепер відчуватиметься якась незручність, цим очікуванням ви створите саме ту неприємну атмосферу, якої хотіли уникнути. Виходьте з того, що люди поважатимуть ваші особисті кордони, — і дійте відповідно.

 

Як повідомити про особисті кордони

 

У сформованих стосунках

 

• Визначте сфери, у яких вам потрібні кордони.

• Чітко висловіть власні потреби.

• Не виправдовуйтеся і не надавайте докладного пояснення, що саме зумовило ваше прохання.

• Будьте послідовними у захисті особистих кордонів.

• Висловлюйтеся про свої потреби знову, якщо це необхідно.

 

У нових стосунках

 

• Знайомлячись із новими людьми, мимохідь кажіть, чого ви хочете.

• Відкрито обговорюйте, чому для вас важливо, щоб ваші потреби вдовольнялися.

• Чітко окреслюйте власні очікування.

• Коли хтось вперше порушив ваші особисті кордони, повідомте цій людині, що вона вийшла за межі прийнятного.

• Висловлюйтеся про свої потреби повторно.

 

Особисті кордони з важкими людьми

 

Ерік був впевнений, що з батьком йому буде непереливки. Навіть після усвідомлення того, що Пол поважає межі прий­нятного в інших ситуаціях, Ерік не зміг переконати себе, що батько дослухається до важливого прохання. Хлопець хотів, щоб батько не телефонував йому напідпитку і не пив на сімейних зустрічах. Загалом, Ерік більше не хотів ігнорувати проблеми батька з випивкою, адже цим він фактично підтримував пияцтво Пола.

Він вирішив, що окреслить першу межу прийнятного, ска­зав­ши батьку, щоб той не телефонував п’яний. На думку Еріка, потрібно було дочекатися, коли батько порушить цю межу, і тоді з ним можна буде обговорити це. Ерік заздалегідь продумав, що саме скаже, щоб не затинатися під час розмови: «Тату, я не хочу з тобою розмовляти, коли ти п’яний. Я хочу, щоб ти телефонував мені тверезим. Я поспілкуюся з тобою, коли ти будеш тверезим».

Наступного тижня Еріку не терпілося розповісти мені, що трапилося. Почасти він відчував полегшення, а почасти — розчарування. Щойно Ерік висловив межу прийнятного, його батько почав виправдовуватися і казати, що він не пив. Він звинуватив Еріка у брехні й обурився, мовляв, як Ерік насмілився дорікати батькові за те, що