Читати книгу - "Сірано де Бержерак"

Злодій

(показуючи руками, як воно робиться)

А так – годинники…

Городянин

Побачиш нині ти Артистів – перший сорт!

Злодій

(ніби витягає щось потаємними швидкими рухами)

Так – хусточку тягти.

Городянин

Бельроза, Монфлері…

Хтось

(кричить а горішньої лави)

Гей, світла!

Городянин

Бопре!

Паж

(у партері, побачивши буфетницю)

А, ось вона!

Буфетниця

(з’являється перед прилавком)

Хто молочка смачного? Вода малинова! Сиропи! Лимонаді От апельсинчики!

Шум за дверима.

Чийсь фальцет

Гей, мужлаї, назад! З дороги!

Лакей

(здивовано)

Що таке? Маркізи – до партеру?

Другий лакей

То на хвилинку лиш, задовольнить химеру!

Входить компанія маркізів.

Маркіз

(побачивши, що зала наполовину порожня)

Як рано ми прийшли, панове! Просто жах! Людей не штовхаєм, не ходим по ногах! А! Фі, фі, фі!

(Підходить до інших дворян, що ввійшли раніше.)

Кіжі! Брісайль!

Обіймаються.

Кіжі

Мій любий пане, І справді ми прийшли, немов якісь міщаниі Ще й не засвічено!

Маркіз

Ах, просто й не кажіть! В досаді я страшній!

Другий маркіз

Та он ідуть світить!

Публіка криками вітав свічкаря. Гуртується навколо люстр, що той випалює. Дехто розміщується в галереях. Ліньєр іде до партеру, подавши руку Крістіанові де Певільєту. Ліньєр трохи безладно одягнений, має вигляд витонченого п’яниці. Крістіан, в елегантному, але трохи старомодному одязі, стурбовано заглядає до лож.

СЦЕНА II

Ті самі, Крістіан, Ліньєр, потім Рагно і Ле Бре.

Кіжі 

Ліньєр!

Брісайль

(сміючись)