Читати книгу - "Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін"

Лише у 1948-1950 роках відбувається поступове відновлення колгоспів. Розширилися посівні площі, покращилися врожаї.

Поступово розпочинається електрифікація сіл, будуються автодорожні шляхи. Харків і Одеса поставляють в села нову техніку.

Ціною надзвичайних зусиль простого народу на кінець 4 п’ятирічки в колгоспах і радгоспах вдалося досягти довоєнного рівня виробництва.  У 1950 році валова с/г  продукція  становила 91% від рівня 1940 року. УРСР знову стає житницею Радянського Союзу.

Грошова реформа 1947 року

У грудні 1947 року в СРСР скасували картки на продовольчі й промислові товари. Поряд з цим проведено грошову реформу. З одного боку, скасування карткової системи було явищем позитивним.

Проте після грошової реформи 1947 року заробітна плата більшої частини населення суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Унаслідок цього склалась парадоксальна ситуація: повоєнні прилавки магазинів ломилися від різних делікатесів (ікра, риба, шоколад, ковбаси тощо), але ні черг, ні особливого попиту на ці товари не було з-за невеликої кількості коштів у людей.

Таким чином, до покращення життєвого рівня населення було ще далеко.

4. Адміністративно-територіальні зміни

Західноукраїнське питання

Питання про західний кордон УРСР ( як і усього СРСР) обговорювалися на Тегеранській (1943 р.), Ялтинській та Потсдамській конференціях (1945 р.).

Й. Сталін наполягав на «лінії Керзона», що гарантувало приєднання західноукраїнських та західнобілоруських до СРСР. Але Великобританія, США та емігрантський уряд Польщі відтягували це рішення, не бажаючи зростання впливу СРСР у Європі. Польський комітет національного визволення, ще у 1944 році підписав Люблінську угоду з СРСР про розділ земель.                                                                                                                           

 Договори 1944 -1951 років

 16 серпня 1945 року СССР і Польща підписали договір про радянсько-польський державний кордон.

Ця угода закріплювала кордон по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5–8 кілометрів, а на окремих ділянках на 17 кілометрів.

Остаточно процес польсько-українського розмежування завершився у 1951 році, коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними територіями. Внаслідок цього до Львівської області УРСР увійшли землі в районі міста Кристинополя (згодом перейменованого в Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола міста Нижні Устрики Дрогобицької області.

Питання Закарпаття

Також по закінченні війни можна спостерігалося прагнення закарпатських українців (які перебували спочатку в складі Угорщини, а згодом - Чехословаччини) приєднатися до УРСР.

З’їзд народних комітетів Закарпаття 26 листопада 1944 року схвалив Маніфест про возз’єднання з Радянською Україною. Закарпатці обрали Народну Раду як верховний законодавчий орган влади Закарпатської України і сформували власний уряд. На чолі Закарпатської України став комуніст Іван Туряниця. Під Маніфестом підписалося 250 тис. осіб (майже все доросле населення краю). Це був значний політичний успіх.

У червні 1945 року договір між ЧСР та СРСР юридично закріпив рішення про перехід Закарпатської України до УРСР. Так в складі УРСР утворилась Закарпатська область.

Виступаючи 30 червня 1945 року на VІІ сесії Верховної Ради УРСР, Микита Хрущов заявив, що український народ уперше возз’єднався в єдиній Українській державі.

Західний кордон між СРСР, відповідно і УРСР, та Румунією був урегульований Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 року, за яким визнавалось право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 року.

Звичайно, можна назвати це тоталітарними рішеннями, але в післявоєнний час політична карта світу дуже змінилася. Виріс авторитет СРСР, з яким потрібно було рахуватись на світовій арені.

Територія України збільшилась на 110 тис. кв. км; відбулись демографічні зміни. Водночас відмітимо, що не всі етнічні українські землі було приєднані.

5. Вихід УРСР на міжнародну арену у післявоєнний час