Читати книгу - "Мелодія нашої осені, Тая Стрельцова"

— Яно, я відвезу вас додому, — сказав Марк і рішуче забрав її руку в брата.

— Що? Ти чого лізеш ще й в особисте життя?

— Твоє особисте життя мене не обходить. А на розмови у тебе сьогодні часу нема, — озирнувся по квартирі. — Авгієві стайні чекають, Геракле! — обвів простір рукою. — Ходімо, — сказав Яні.

Прихопив її сумку з вішалки і вивів за руку з квартири, протиснувшись через натовп п’яних молодих людей, яким важко було швидко одягнутись і взутись.