Читати книгу - "Уява або життя, Madlen Rivalle"

Попрощавшись з дитиною, треба було вже йти додому. За день їм вдалося дійти таких висновків: Леві видно і чутно, коли він торкається Ленз або взаємодіє з невеликими предметами. Як тільки комунікації закінчуються його бачить лише одна людина і може підтримувати з ним діалог. Під час того, як його бачить лише вона, то іншим здається, що вона розмовляє сама з  собою, тому на майбутнє вони домовились, що в компанії інших людей Ленз буде писати йому записки.

Завтрашній день обіцяв бути складним, бо треба буде їхати з рідного і близького для дівчини містечка. Їхати на зустріч невідомого і нового. Але після появи Леві, будь-яка новизна вже не лякала її. До кінця дня Ленз загортала залишок речей, які на ранок вже помістять в вантажівку разом з іншими спогадами її минулого життя.

Ранок почався від стуку у двері в кімнату Ленз, вона налякалась і різко відсунулась від Леві. Матір квапила її з пробудженням і зборами, вони повинні були виїжджати за годину. Тому поспіхом дівчина передяглась, поки Леві ще досипав. Швидко винесла всі спаковані речі в коридор для того, щоб їх перенесли до вантажівки. Повернувшись до себе, Леві вже прокинувся і був одягнений у звичний одяг.

Треба вже виходити до машини, пам’ятаєш наш план? Ти проходиш на сидіння перший, я буду поряд і у разі чого писатиму тобі в альбомі. – дівчина була трохи знервована. Все буде гаразд, заспокойся, - все ще сонним голосом казав хлопець.

Вони вийшли до машини і зручно вмостились вдвох на задньому сидінні. Батьки завантажили останні речі у вантажівку, яка поїхала першою. Розпочалася довга дорога в нове місто. Спочатку всі їхали мовчки поки мама не захотіла розрядити обстановку.

Ти сумуєш, що тобі прийшлось покинути свого хлопця? Що? – здивувалась Ленз. Тато мені розповів, - з посмішкою сказала матір.

Дівчина подивилася на Леві, той ледве стримував сміх від того, як ніяково їй зараз було.

Він не мій хлопець, - заперечила вона. – І взагалі я не хочу це обговорювати.

Ленз вдягнула навушники і включила собі музику, даючи знати, що розмову завершено. Вона дивилась, як швидко міняються пейзажі за вікном і поступово поринала в сон. Її розбудив легкий доторк матері, яка повідомила їй, що вони приїхали. Тепер починається нове життя.