Читати книгу - "Знак янгола, Надія Містицька"

— Так. Втім, нічого дивного. Сам знаєш, о котрій він лягає спати, — Максим важко зітхнув.

— Так, під ранок. Сам іноді так роблю, але нам теж потрібен відпочинок. Гаразд, передзвони менеджеру і скажи, що я сам приїду приблизно за пів години. Дорогу я знаю, – сказав Микита, беручи до рук порожню тарілку і несучи її на кухню.

— Добре, як скажеш, – відповів Максим.

Повернувшись до столу, хлопець узяв в руки чашку на ходу допиваючи каву, повернувся назад на кухню. Помивши посуд, він попрямував до себе в кімнату. Увійшовши всередину, одразу підійшов до шафи й, відчинивши дверцята, дістав з полиці чорну футболку, з вішалки зняв синю олімпійку з капюшоном та чорні джинси. Переодягнувшись, узяв чорний рюкзак та попрямував  до виходу. Взувши білі кросівки, взяв ключі від будинку,  вийшов на вулицю, сів в машину, завів двигун й поїхав на роботу.

***

Щойно на годиннику пробило другу годину дня, хлопці попрямували в гримерку аби переодягнути костюми та підготуватися до виступу. Один із учасників гурту сів на диван, що стояв біля стіни, інший сидів у кріслі біля дзеркала і тихо дрімав, доки йому робили зачіску. Через кілька годин всі хлопці сиділи в кімнаті відпочинку ще раз перечитували сценарій. Багато фанатів дуже любили цей гурт. І ця всесвітня любов, зробила їх дуже відомими. Ледь не кожна людина мріяла побачити їх наживо чи побувати на їхньому концерті, але не у всіх була така можливість.

Цок! Цок! Цок! Пронизливий цокіт підборів, ніби змія, проникав під шкіру, пробираючи до самих кісток, викликаючи при цьому зграю мурашок по тілу. Цокіт підборів з кожним разом ставав все гучнішим та гучнішим. Здавалось ніби він дзвенить у вухах, хотілося втекти, та виходу не було. Він луною розносився по коридору, відбиваючись від стін, викликаючи тваринний страх у кожного, хто його чув. Неначе лезо ножа, різав не тільки слух, а й проникав у саме серце, змушуючи його стискатися від страху. Кров стигла в жилах від цього пронизливого звуку.

Молодий чоловік йшов прямо по коридору у бік гримерки, вона йшла повільно. Кожен її крок був впевненим та невимушеним. Вона чудово знала, жертва все одно від неї не сховається. На її пухких губах грала хижа посмішка. Тихо, наче змія, вона наблизилася до чоловіка, що схилився над рюкзаком. На мить він завмер, озирнувся на двері, потім знову повернувся до рюкзака.

— О, знайшов! Нарешті! Потрібно поспішати, концерт незабаром розпочнеться, – радісно мовив чоловік застебнувши блискавку рюкзака. Він виглядав молодшим за свої роки, чорна футболка, та чорні штани чудово підкреслювали струнку фігуру. Чоловік збирався виходити з кімнати, коли на його плече лягла рука, та коли він озирнувся – нікого не було. Вона ж, продовжуючи тримати його за плече, йшла поруч із ним, закусивши нижню губу. Через кілька кроків в чоловіка почало виникати незрозуміле і неприємне відчуття в грудях зліва. Він вже майже дійшов до кімнати відпочинку, де знаходилися учасники гурту, та не встиг взятися за дверну ручку, як їх з того боку відчинили, і звідти вийшов хлопець.

— Далеко зібрався? – запитав чоловік.

— Ні, мені просто треба зателефонувати сестрі, – посміхнувся він.

— Добре, далеко не йди, скоро почнеться концерт, публіка вже чекає на вас. Стадіон стрімко наповнюється глядачами. Сьогодні буде спекотно, – підморгнув чоловік.

— Так, це точно. Сподіваюсь, фанатам сподобається, те що ми для них підготували. З апаратурою все гаразд?

— Так, не турбуйся, усе добре, – запевнив чоловік, важко зітхнувши, в цю мить його пронизав різкий біль і він, скривися.

— А ви хто? – хлопець звернувся до дівчини, що стояла за спиною чоловіка тримаючи того за плече.

— Ви про кого? – чоловік повернувся аби подивитись, хто стоїть у нього за спиною, проте нікого не побачив.

— Та ось, дівчина стоїть позаду вас…  – невпевнено мовив брюнет, показуючи пальцем на незнайомку.

— Але крім нас тут нікого немає. З вами все добре? – чоловік стурбовано поглянув на хлопця. А біль все не проходив, йому ставало дедалі гірше.

— Мабуть, просто здалося, – посміхнувся хлопець. Він хотів вже йти, коли чоловік  знепритомнів.

— Гей, з вами все гаразд? Прокиньтеся! – хлопець поплескав по обличчю  чоловіка, намагаючись привести того до тями. – Чого ви стоїте? Покличте лікаря!

— Ти мене бачиш? Як? Ти не можеш бачити мене! Тобі ще зарано! – шоковано  мовила дівчина, зробивши крок назад – зникла.

  Брюнет повернув голову в бік та коридор був вже порожній. Плюнувши на неї, він зателефонував менеджеру і попросив знайти лікаря, оскільки співробітнику стало погано. За кілька хвилин прийшов лікар, перевіривши пульс, він викликав швидку допомогу, машина приїхала за десять хвилин й чоловіка відвезли до лікарні.

— З ним все буде гаразд? – схвильовано звернувся до лікаря хлопець.

— Не знаю. Останнім часом йому ставало все гірше й гірше. У нього змалку серцева недостатність. Як він дожив до своїх років – досі для мене загадка, – знизав плечима лікар.