Читати книжки он-лайн » Езотерика 🔮🕯️🧘‍♀️ » Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало

Читати книгу - "Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало"

158
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 107
Перейти на сторінку:
то лютіші стають, — такого і всезлобний мучитель: побачивши мученичну кров, на більшу ярість піднявся і, вставши зі свого престолу, сам бив по лиці святого тривалий час. По тому, залізні чоботи розпаливши, наказав озути його і дорогою гонити. Все це доблесно перетерпів добрий страждалець. Бачачи це, один князь на ймення Іпатик, подивувавшись мужньому його терпінню, забрав його від рук слуг, що мучили, і вільного привів до себе та й каже йому: "Чи ти, Теофіле, один безумний є, поклоняючись іконам, чи ми всі, не поклоняючись їм? Чи ж не має цар та увесь його синкліт настільки доброго розуму, щоб розсудити, чи достойно кланятися намальованому Божому подіб'ю, чи ні? Коли б достойно було поклонятися іконам, то не повелів би Бог у законі: "Не сотвори собі кумира, ані будь-якого подіб'я". Святий же рече: "Бачу, княже, що ти знаєш книги, побесідуй отож зі мною". І почав йому говорити про честь святих ікон від божественного Писання, показуючи, що ще в Старому Заповіті іконне пошанування приписувалося у змії мідяному, піднесеному Мойсеєм у пустелі, і в херувимах золотих, поставлених над кивотом заповіту. В новій же благодаті сам Господь дав образ на обрусі Авгарові, князю Єдеському. І багато святий Теофіл говорив, перемігши Іпатика-князя. І рече йому князь: "Істинна суть слів твоїх, чесний старче! О коли б цар наш до такого прийшов розуму! Його переконати спробую, коли зможу. Ти ж прийми відпущення від мене і йди в свою келію".

Святий же пресумний був, що не здійснив путі мучення. Однак, маючи рани, радів, із апостолом кажучи: "Я радію у стражданнях своїх, бо доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі моїм за тіло Його, що воно — Церква". І повернувся до монастиря свого, наповнивши братію радості та веселощів. Невдовзі по тому пізнав відхід свій до Бога, що наблизився, і добрі слова склав про паству, навчив братію і, благословивши її, відійшов до Господа.

У той-таки день страждання святого мученика Теотекна

Нечестивий цар Максиміян прийшов в Антіохію, учинив празника всепоганим богам своїм і наказав: хай спершу воїни принесуть жертву ідолам, а по тому всі люди. Було-бо у воїнському стані багато християн, котрі не хотіли послухатися того безбожного повеління, пояси свої воїнські поскидали і на мучення за Христа віддавалися. Серед них був один чесний муж, славний у всій Антіохії, на ймення Теотекн. На нього глянув Максиміян і рече: "Чи й ти, Теотекне, богам не віриш, Дію та Аполлону, їм-бо я хотів із тебе учинити жерця великого і цілого світу жертви підвести під тебе, щоб ти володів жертвами і жерцями усіма". Теотекн відповів: "Я вірую в Христа-бога і Йому себе хочу принести в жертву живу". Тоді повелів Максиміян стягти з нього військову одежу й одягти його в жіночі шати, й осудив його із жінками прясти. Через три тижні прикликав його й каже: "Принеси жертви богам, щоб зле життя своє не погубити". І не відповів Теотекн цареві. Повелів цар прив'язати його до дерева і розжарене залізо підкласти під ступні його, а іншим залізом насікати всі жили його. А коли побачив, що не впокорюється, повелів приготувати конов із сіркою та смолою і, розваривши те вельми, кинув туди святого. Коли ж його вкинули, тоді силою Христовою загас вогонь і конов остудилася, і мученик неушкоджений пробув. Злякався Максиміян, повелів повести його в темницю, по тому віддав його одному сотнику, на ім'я Зегнат, щоб усяко мучити його, як хоче. Зегнат же мав одну дівицю, на ймення Олександра, яка була через Христове ісповідання у темницю зачинена, і туди до неї кинув Теотекна, кажучи до обох: "Це на розмисли даю вам три дні, і коли, розмисливши, послухаєте царського повеління, великою честю пошановані будете, коли ж не послухаєте, гіркими муками погублю вас". По трьох днях вивів їх із темниці й запитав: "Чи знамірилися покоритися повелінню царському і принести жертви богам?" Вони ж несхитні були, ніби стовп. Тоді повелів дівицю відвести в осібну хоромину, двох воїнів пославши, щоб пішли осквернити її. Теотекн же гадав, як би збавити Олександру від скверни, і перед тими двома воїнами зайшов до неї і, знявши одяг свій, віддав їй, кажучи: "Біжи, біжи, щоб не осквернили нечестиві чистоти твоєї!" Сам же одягся в одяг жіночий і сидів. Увійшли воїни і замість дівиці знайшли Теотекна, який сидів в одежах жіночих, і, схопивши його, повели до Зегната. Розгнівався Зегнат, спершу повелів йому язика відрізати, потому наніс численні рани, жорнового каменя до шиї йому прив'язав і в ріку тамтешню вкинув. І так помер Христовий мученик. Знайшли чесні його мощі біля Русового міста в Кикилії, взяли їх християни та й поклали чесно в селі батьківщини його, славлячи Бога в Тройці єдиного, Йому ж слава навіки. Амінь.

У той-таки день преподобного отця нашого ігумена Васіяна, що в місті Константинополі, обителі влаштувавши, учнів зібрав до трьохсот, у його ж обителі й преподобна Матрона, одягшись у чоловіче вбрання, іноком була достатній час.

У Пролозі в цей день покладено пам'ять преподобного Якова Постника, але й повторно пам'ять його березня в 4 день, там і житіє його дивися.

Місяця жовтня в 11-ий день

Житіє святого апостола Пилипа, один із семи дияконів він був, по тому в Тралії епископствував

Святий апостол Пилип родом був із Кесарії Палестинської, одружившись, чотири дочки-пророчиці мав, по тому від святих апостолів на дияконство вибраний і вкупі із святим першомучеником архідияконом Степаном рукоположений був, і служив святим з усією старатливістю, турбуючись про убогих та вдовиць. Після забиття святого Степана було гоніння на церкву Єрусалимську, і всі розсіялися по юдейських та самарійських краях, окрім дванадцятьох апостолів; тоді святий Пилип прийшов до Самарії й проповідував Христа, і весь народ однодушно слухав слова його, утверджував-бо проповідь свою численними чудесами, всілякі хвороби зцілюючи і проганяючи лукавих духів, котрі, волаючи великим голосом, виходили із людей. І була радість велика у тому місті через Пилипа, що, прийшовши, не тільки від недуг тілесних, але і від душевних зціляв тих, що проповідь його приймали і вірили в істинного Месію.

Був же там один волхв знаний та славний, йому ж ім'я — Симон, що чарівництвами своїми майже всю Самарію дивував, і всі його, як якогось великого, пошановували. Він, бачачи більшу силу Божу, що відходить від Пилипових рук, і слухаючи його благовість про Боже Царство і про ім'я Ісуса

1 ... 39 40 41 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало"