Читати книгу - "Акрополіс 2 - врятуй, якщо зможеш , Влад Вірт"

— Те що не всі мої брати померли й дехто з них продовжує чіплятися за життя, мені було добре відомо, проте я був впевнений, що їх смерть, то лише питання часу, аж доки, завдяки одному гравцю, Болівар не повернувся і все ледве не пішло шкереберть. Тож коли з вами було покінчено, я вирішив, що проблему з Ультраком не можна залишати напризволяще, от тільки жоден із направлених до локації загонів НПС не зміг подолати захист створений старим дурнем та навіки залишився там, перетворившись на цифровий попіл, навіть джини були безсилі й це змусило мене почати шукати  рішення. 

В Акрополісі для мене не існує таємниць, тому я швидко дізнався про Гомера та його плани проникнути в запечатану локацію, а ще про ваш зв’язок із ним. А далі, зробити так, аби в тебе не було іншого вибору, окрім, як летіти до Тортуги та шукати Гомера, виявилося зовсім нескладно. Головною проблемою в плані було повернути Алісі твою довіру й дівчина впоралась із завданням на всі сто, повністю реабілітувалась у твоїх очах, допомігши вибратись із Трибунату, а потім ще й із легкістю стала частиною експедиції до покинутої локації.

— Приємно усвідомлювати, що в тебе так нічого не вийшло.

— Чому? — на обличчі джина з’явилася крива посмішка, — Ультрака то вона вбила. Шкода тільки тих знань та вмінь, що вона від нього отримала. Ви, люди, і справді, унікальні створіння, хто ж знав, що після вбивства моїх братів їх знання та сила, можуть бути поглинуті вашим цифровим кодом.

Скільки можливостей було втрачено, через те, що я покинув їх помирати в запечатаній локації, замість того, аби вбити вашими руками, проте ще залишилися знання Ультрака й ти принесеш їх мені, разом із головою своєї подружки. — І джин виклав на стіл катану з лезом фіолетового кольору, на якому, де по одному, а де цілими рядками спалахували чудернацькі символи, формуючи разом щось дуже схоже на програмний код.

Протримавшись секунд двадцять, вони поступово зникали, а на їх місці з’являлися нові. Слідом джин поклав на стіл скляний прямокутний футляр, розміром із мою долоню, у середині якого, знаходився жовтий кристал.

— Що робити із цією штукою, думаю, ти знаєш, — джин вказав на катану, — звичайною зброєю, тепер твою подружку не дістати.

— Я ще не дав тобі ніякої згоди.

— Даси, обов’язково даси, — відмахнувся джин, ніби говорив про факт, що вже відбувся.- Так от, слухай далі та запам'ятовуй, дестракт, необхідно буде прикласти до її лівої скроні. Коли кристал змінить колір із жовтого на синій, це означає, що процес збору інформації завершено й ти можеш забирати предмет. До речі, ця штукенція була створена одним із хакерів на Тортузі. Той унікум із її допомогою крав вміння гравців, при цьому доволі успішно. Скільки скарг тоді ми отримали? Проте, як завжди буває з подібними йолопами, він дуже швидко відчув себе богом і забув про обережність, через що з легкістю був схоплений моїми бійцями. І ще одне, запам’ятай, баритися не можна, усе спрацює, якщо з моменту смерті пройшло не більше тридцяти секунд. Втім, ти шустрий хлопчина й раз зміг вибратися із запечатаної локації, то із цим завданням впораєшся тим паче.

— Мені допомогла Аліса.

— То вона віддала пробійник, — джин задумливо хмикнув, — тепер, зрозуміло, як тобі вдалося активувати прохід до Трибунату. Хоча, я і не думав, що хтось, окрім нас із братом, зможе його побачити. Дякую за підказку, треба буде виставити там охорону. Ну так що, Ешу, гарну угоду я тобі пропоную? Твоє життя та життя твоєї сестри, в обмін на голову цієї Аліси? — зіщулившись Брат пронизливо подивився на мене. — Вирішуй, тільки не барись.

Узяв катану в праву руку я зробив легкий змах, клинок описав граційний пірует у повітрі, залишаючи після себе чіткий неоновий слід. — То ти знаєш, моє справжнє ім’я?

— Так, — посміхнувшись, джин подався вперед, — я знаю про тебе все.

Я простягнув руку і вістря меча вперлося в груди джина, — то, може, мені краще покінчити із тобою тут? Аліса мій друг, а ти — наш ворог.

— Думаєш це гарна ідея? — почув я голос джина зі сторони сцени. Брат знову міцно обіймав сестру, розпаляючись у пафосній промові. При цьому його погляд весь час був прикутий до мене.

Виступ джина закінчився феєричним салютом, а після конкурсанти, як обіцяв дроїд, спустились до нас, от тільки серед них не було моєї сестри.