Читати книгу - "Потраплянка № 13 або 12 наречених для принца Ендрю, Катріна Страж"

Можливо, принц «працює» не сам? Чи його якось використовують? Наприклад, навели морок? Цілком ймовірно, якщо пригадати апатичну реакцію Ритки та інших претенденток. Та й принц декілька разів «виснув», наче перезавантажувався через збій у матриці. Наприклад, під час нашої першої зустрічі, коли дарував Маргариті кулон. Точно! Адже на кожній претендентці висить та цяцька! Отже, в палаці причаївся могутній чаклун, здатний через речі впливати на велику кількість людей одночасно.

З книг мені було відомо, що зберігаються кулони у королівському сховищі, доступ до якого мають лише члени королівської родини. Отже, Ендрю або спільник цього чаклуна, або його жертва. Якщо припустити останнє, то залишається лише одна людина, котра могла б провернути таку справу. Саме та, що увесь цей час залишалась у тіні, перебуваючи близько до королівського трону. І якщо мої припущення є вірними, незабаром він зробить свій хід.

Напевно, він від початку знав, що магія блискавок прокинулась саме в мені, тому й ставився так доброзичливо. Адже саме він розповідав усі ті історії, наче бачив їх наживо. Звісно, бачив, тепер я це розумію. І саме він, бачачи мою початкову антипатію до Доріана, розповів історію про Діану та предка ін-Грея, аби розпалити моє упереджене ставлення. Він розумів, що герцог може стати на заваді його планам. Хоча, маю сумніви, що його цікавить лише повернення Діани. Жаль, що Доріана не має поряд. Упевнена, він би прислухався до моїх доводів, і врятував би усіх. Де ж він?

*****

Якби Доріан ін-Грей мав крила, він летів би до палацу. Та він би зараз і забороненими знаннями не погребував, аби швидше дістатись до Ніки. От дійсно, в-перше історія відбувається як трагедія, а в-друге, у вигляді фарсу. Знову той клятий чаклун, потраплянка та представник роду ін-Грей.

В Ліренії герцог знайшов не лише докази заколоту, а і сліди його очільника, який увесь цей час спокійно жив у Тревонії. Достатньо довго жив, якщо вже чесно, постійно перескакуючи у інші тіла, щоб перебувати поблизу правлячої династії. Тепер Доріан ясно бачив план Чорного чаклуна і розумів, чому саме зараз він вирішив його втілити. Герцог ін-Грей щиро сподівався, що встигне завадити втіленню його плану та зупинить війну. Бо у разі його невдачі, кровопролиття поглине увесь Дріланд.

*****

Потенційні наречені принца Ендрю вишикувались у ряд, очікуючи на урочисту мить відкриття балу. За традицією, під час першого танцю принц зобов’язаний приділити час усім претенденткам, станцювавши з кожною з них. Встановлений звичай велів усім здобувачкам руки і серця спадкоємця вдягнути однакові білі сукні, і лише вбрання однієї з них, тієї самої, що стане нареченою принца, під час урочистого танцю набуде іншого забарвлення.

Заграли перші акорди, Ендрю наблизився до однієї з претенденток, баронеси Марти, та вивів її до центру зали, кружляючи в танці. Гості з Портонії не стримали розчарованих зойків, адже сукня їхньої землячки залишилась білосніжною. Представники інших королівств саркастично подивлялись у бік портонійців, бажаючи опинитись на вершині, а не спіймати облизня, як східне королівство.

Наступною країною, котрій також не пощастило, виявилась Геронія – сукня герцогині Лідії не змінила кольору. Тепер вже портонійці посміювались зі своїх сусідів.

Ендрю щойно вивів до центру зали принцесу Інес, і її земляки циранці затамували подих. На жаль для них, сукня північниці залишилась білою.

Не пощастило й мірійцям, а заразом із ними Шаксу, Ульдуму та Салані – вбрання претенденток з Півночі та Заходу не змінили забарвлення.

Представники Південних королівств кидали переможні погляди на своїх невдачливих суперників з інших країн, аж тут Ендрю, наче провокуючи присутніх, зламав хід танцю та наблизився до Маргарити. Вивівши Риту на центр зали, принц закружляв із моєю подругою. Під час чергового танцювального повороту, її сукня забарвилась у червоний колір. Що ж, цілком очікувано, ну принаймні для мене.

Залою поповзли переможні смішки над Живонійцями, Чамірцями та Ліренійцями, котрі вже задерли носа, і плекали перемогу представниці Півдня. Я також злорадно посміхнулась – а нічого заколоти влаштовувати разом із чаклуном. Теж мені, павичі-змовники, хвости розпустили. Не бачити вам перемоги у відборі, коли тут потраплянки.

Разом з тим, я з насторогою спостерігала за реакцією представників Півдня, і вона не змусила на себе чекати. Південці демонстративно розвернулись, і усім складом попрямували до виходу з зали, не дочекавшись на завершення церемонії. А от і поганий знак, якого я сподівалась не побачити, адже недотримання традицій тижневого свята є неприпустимим. Втім, Ендрю першим порушив правила.

Я подивилась на подругу та принца, усвідомлюючи, що не встигну дістатись до Марго, якщо зараз гряне буря. Ритка, затуманеним від щастя зором, дивилась на спадкоємця, а її кулон сяяв яскравіше, аніж будь-коли. Внутрішньо я похолола, розуміючи, що сталось непоправне. І тут почалось.

- Хто я? Де я? Що зі мною трапилась? Я не відчуваю свою магію!, - крики та зойки претенденток лунали наче звідусіль.

- Потраплянка викрала магію принцес!, - це вже волали південці, яким вторили представники інших королівств.

Я ж присвиснула. Як вони швидко скористались нагодою! Або заздалегідь підготовленим планом. В будь-якому випадку, подруга опинилась у вирі подій, а чаклун відвів для Марго роль цапа-відбувайли. Натовп поніс мене до подруги, яка явно не розуміла, що діється навколо неї. Вона все також закохано дивилась на Ендрю. Принц також не реагував на загрозу та не рушив з місця, наче остовпів.