Читати книгу - "Відьомські війни"

з розуму. Вночі я довго не можу заснути. Заплющую очі, пригадую з чого починався мій день. Момент пов'язаний з закляттям, що надає мені образ Сесилії, псує все. Я починаю хаотично аналізувати уривки її життя, складати цілісну картину. Намагаюсь зрозуміти…зрозуміти…зрозуміти. Потім настає черга пані Кемс. До неї завжди тяжко повертатись. Безкінечна туга мешкає у її серці. Я ж відчуваю все, тепер не тільки Клавдія змушена жити з власним болем, його мушу переносити я.

Частково я втікаю від проблем з усіма емоціями в кав’ярню. Там не дає зосередитись на власних думках присутність Лорейн та Роуз. Вони постійно обговорюють клієнтів. Наприкінці залишають місце для найцікавіших пліток. Осереддям яких слугує Клер та Нейтан. Я ж сиджу за своїм столиком і поїдаю чергову порцію обіду. Читаю нову главу книги та нарешті насолоджуюсь десертом. Особливу солодкість додає десерту припущення, що Клер може страждати. Постійні сварки з Нейтаном навряд чи їй до вподоби. Достовірно ж сказати про те, як саме почувається Кейтлін через розбіжності у стосунках зі своїм коханням, я не можу. Звичайно ж якщо приміряти образ Кейтлін, тоді є шанс довідатись. Бути нею, я не маю бажання. Шкода тільки Нейта. Він останнім часом сам не свій. Вже декілька разів він приходить майже одночасно з пані Кемс. Щоправда на хвилин 5 пізніше. Замовляє страви і мовчки обідає. Виглядає хлопець змарнілим. Постійно не в гуморі, засмучений. Кожного разу, коли я покидаю кафе він дивиться дуже чітким поглядом на мене. Поглядом людини, що нарешті усвідомила дещо нікому незрозуміле. Я поспішаю скоріше покинути кав’ярню, та в образі 70 річної людини зробити щонайменший крок важкувато.

День у день я переживаю історію кохання пані Кемс. Чарівна хвилююча історія…з сумним кінцем.

Чітко пам’ятаю обриси 1963 Mercury Meteor. Червона автівка на подвір’ї родини Кемс. Розчарування для Альберта, на жаль робота над авто вилилась не у величезний обсяг, тому і оплата послуг незначна.

Клавдія постійно дивилась у вікно. Скоро має прийти Рудольф. Забрати авто. Дівчина закохалась, можна сказати з першого погляду. Вона ж ні на що не сподівається. Хто вона така аби бути парою настільки вишуканому багатому інтелігентному молодому чоловіку? Звичайна кравчиня, не більше. В кращому випадку модельєр за дуже важкої і напруженої праці. Він — інша справа всі двері відчинені перед ним. Двері у світ соціального і матеріального достатку. Дарма, що подруги говорили інакше. Мовляв між ними є місце симпатії, минула зустріч довела все.

Солодкі фантазії, надто вже нереальні. Клавдія продовжувала нетерпляче визирати у вікно. Марта Кемс невдоволено гримнула на дочку. Чого варте таке нервове сидіння у кріслі без належної справи. Зауваження змусило її розчервонітись. Найменше зараз необхідно, щоб мама про все дізналась, — подумала тоді вона. Довелось взятись за в’язання. Блакитний пуловер був виконаний до середини. Часу на нього постійно бракувало, власне не із-за браку часу. Небажання Клавдії закінчити пуловер улюбленого кольору матері пояснювалось легко. В’язання ніколи не було захопленням її дочки, шиття так. В’язанні ж ні. Методично поратись з нитками та крючком потребувало аж занадто великих зусиль. З часом пальчики дівчини навчились перебирати петлю за петлею, що в’язання пішло швидше. Не достатньо швидко — значить нудна справа.

Півгодини пройшло з моменту, коли Клавдія визирала останній раз у вікно. Їй так кортіло перевірити чи не з’явився господар автівки. Марта Кемс сиділа навпроти, продовжуючи в'язати блакитну спідницю. Якщо дочка встигне вчасно закінчити рукоділля, то в неї з’явиться непоганий набір для прогулянок.

Клавдія спохмурніла від думки, що Рудольф не прийде. Що ще можна подумати за даних обставин? Він пунктуальний, так про нього відзивався батько в одній з розмов.

— Ввічливішого і точнішого в дрібницях клієнта в мене, ще ніколи не було Марта, — радів Альберт.

Клавдія продовжувала сидіти за в’язанням. Надія побачити коханого зникала. Кожна хвилина відбирала у неї можливість побачити його. Якщо ж вона гляне на юнака, то що далі? Розраховувати на взаємність здається ірраціональним.

Марта перервала негативні думки дочки. Вона ненароком обронила фразу: нарешті з’явився батьків клієнт. Бідолашний Альберт зачекався.

Клавдія не могла навіть поглянути у вікно. ЇЇ щоки взялися рум’янцем, усе обличчя запашіло. Здається вона от-от втратить свідомість, як минулого разу у крамниці.

Голова сімейства Кемс прийняв численні вибачення за невиправдану безтактність. Запізнився чоловік з досить поважних причин, пов’язаних з родинними справами. На знак вдячності за делікатне і своєчасне поводження з автомобілем Mercury Meteor Альберт отримав надто щедру винагороду. Задоволений таким гонораром, він запросив любого клієнта налагоджувати тісні зв’язки за чашкою чаю. Хтозна можливо в майбутньому ще знадобляться послуги механіка.

Новина про чаювання в компанії з Рудольфом, змусила Клавдію змарніти. Вона вестиме себе за столом дуже тихо і не видаватиме своєї присутності.

Чаювання змусило дівчину пережити двоякі почуття. З одного боку ось її об’єкт обожнювання поряд, посміхається батькові, мило спілкується з матір’ю. Інша сторона вона надто збентежена і не знає що робити, заговорити з ним бракує снаги. Наважитись поглянути на нього декілька разів це найбільша винагорода, яку вона змогла отримати.

Після чаювання Альберт потиснув руку своєму новому другу. Ввічливо потиснув руку Марті, та поцілував руку Клавдії. Від чого дівчина зашарілась.

Ніхто здається не звернув увагу, точніше сказати не надав належної уваги подібному прояву ввічливості. Прощаючись молодий чоловік невимушено промовив: сподіваюсь ми станемо добрими друзями. Часті візити будуть звичайними для усіх нас.

Я знову занурилась у чужі спогади. Дійсно важко залишатись собою, вдаючи когось іншого. Сьогодні в мене не має жодного настрою щось робити. Взагалі бодай щось. Я прокинулась з думкою, що ні на крок не наблизилась до реліквії. Відчуваю певний смуток. Постійно. Розумію, емоції не належать мені. Вони належать пані Кемс. Доповненням смутку є хвилювання. Я відчуваю стрес, коли закляття надає мені образ Сесилії. Постійний стрес. Жінка хвилюється за виконання будь-якої справи. Боїться провалитись, адже провал у містера Барнерсома означатиме закінчення її такої блискучої кар’єри. Тільки містер Барнерсом може забезпечити швидкий кар’єрний ріст. Його протекція дуже важлива. Він є досить значною фігурою в місті, тому для того щоб стати успішною в бізнесі необхідно триматись за Теда.

Закляття надало образ Сесилії. Часом в мене складається відчуття, що застосовуючи закляття по створенню образів, я роблю щось неправильно. Складне закляття — чужі образи, для мене стало нормальним явищем. Прийняти будь-який образ так само просто, як примірити одяг під час купівлі. Дарма, що розмір може не підійти.

Знову декілька годин змарновано. Я вже вичерпала ліміт заклять. Спробувала усі можливі.