Читати книжки он-лайн » Наука, Освіта 🧪📚🧑‍🔬 » Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз

Читати книгу - "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"

199
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 59
Перейти на сторінку:
від 1000 доларів за малопомітний сайт у другій десятці видачі Google.

Основне завдання — тема має потрапити на перші шпальти респектабельних видань, а ще ліпше — на екрани топових телеканалів.

Основне завдання — тема має потрапити на перші шпальти респектабельних видань, а ще ліпше — на екрани топових телеканалів. Безпосередньо зайти туди з темами, від яких тхне, неможливо. Але є деякі прийоми. Наприклад, вигадане звинувачення публікується на «зливному» сайті, потім його постить у себе на Facebook хтось із «лідерів думок», відомий чи не дуже.

Іноді це взагалі може бути сплячий бот, тобто сторінка вигаданої людини несподівано починає цікавитися якоюсь темою і стає в ній «експертом». А далі вже з посиланням на цього «лідера думок» фейк потрапляє в новинні стрічки відоміших видань. Часто передрук у топових ЗМІ — результат лінощів або неуважності редактора, переважно нічного чи вихідного дня. Другий спосіб привернути увагу читача топового видання до своєї фейкової новини — розмістити банер.

3.9.4. Пошуковики

Google стоїть осторонь. Можна довго сперечатися про його питому масу в індустрії вірусмейкерства, але одне незаперечно: найстрашніше в Google — це акумулювання інформації. Усе, що з’являється в інтернеті, акумулюють і зберігають пошуковики. У них також працюють свої алгоритми видачі.

Матеріалу присвоюють рейтинг. Що він вищий, то більша ймовірність, що людина побачить матеріал на першій сторінці видачі, а отже, перейде на нього.

Найстрашніше в Google — це акумулювання інформації.

Грубо видачу можна розділити на два блоки:

— Актуальна — у топ одразу потрапляють матеріали, які популярні сьогодні. Якщо новина або відео мають велику залученість і трафік, вони гарантовано залишаються в топі на кілька днів.

— Історична — це вже робота SEO. Впливати на цей інструмент звичайна людина не може, тому я не буду детально на ньому зупинятися. Утім ми маємо розуміти одне: те, що ми бачимо у видачі Google, — це те, що нам показує його алгоритм (пам’ятаймо, що на нього може впливати його творець), і те, що поверх нього створили вірусмейкери.

Також потрібно пам’ятати, що хоча пошуковик і всмоктує в себе всю інформацію, але її можна з нього видаляти. Офіційна процедура дуже тривала і складна, зате процвітають неофіційні. Одним з інструментів є той самий SEO, який «очорнює» сайт або матеріал для Google, і той перестає його показувати.

РЕМАРКА

Припустімо, ви набрали в пошуковому рядку словосполучення «купити автомобіль». Штучний інтелект Google, який є своєрідним набором фільтрів, одразу оцінить ваші шанси на покупку автомобіля певної марки і запропонує сотні варіантів. Навіть якщо ви не збираєтеся купувати автомобіль зараз, Google не дасть вам забути про своє бажання. Через певний час ви з подивом помітите, що смаки ваші змінилися. Ви вже дивитесь на іншу марку, доводячи друзям її переваги. На пошту, у стрічку новин у соціальних мережах пачками сиплються вигідні пропозиції, акції та відгуки щасливих володарів якоїсь китайської моделі. Спочатку ви чините опір — «тільки не Китай». Потім придивляєтеся — «китайські машини не гірше». Потім погоджуєтеся — «весь світ на них їздить».

В ехокамері можна сидіти роками, навіть не підозрюючи про її існування. Будь-який найзвичайніший контакт із пошуковиком — і ви в контекстній пастці. Результат пошукової видачі для вас сформований задовго до того, як ви ввели запит. Ви ідентифіковані, за ключовими словами проаналізовані алгоритмами і прогнозовані, як погода на найближчу добу. Виходить, для машини ми нудні своєю передбачуваністю. Ехокамера в теорії ЗМІ більше схожа на палату для душевнохворих, де хворий не чує нічого, крім себе і голосів у себе в голові.

(За матеріалами Newtonew)

РЕМАРКА

Google завжди запевняв, що не втручається в роботу свого пошукового алгоритму. Виявилося, що це не так.

Щохвилини користувачі вводять близько 3,8 млн запитів у пошуковий рядок Google. Покладаючись на його алгоритми, вони сподіваються отримати релевантні результати про ціни на готелі, лікування від раку або про останні новини політики. Вплив цих рядків коду на глобальну економіку справді величезний: мільйони людей звертаються до інформації, знайденої в інтернеті, і саме вона є відправною точкою для грошових потоків у мільярди доларів.

Керівники Google неодноразово заявляли, зокрема в показах свідків у Конгресі, що алгоритми об’єктивні і, по суті, автономні, вони не зазнають впливу людських забобонів чи комерційних міркувань.

Компанія заявляє, що люди не впливають на пошукову видачу і ранжирування результатів. Утім журналісти WSJ з’ясували, що останнім часом Google дедалі більше втручається в результати пошуку — і набагато більше, ніж компанія визнає публічно. Часто це відбувається під тиском з боку великого бізнесу та урядів різних країн. Google став частіше вдаватися до подібних дій після виборів 2016 року в США і скандалів про дез­інформацію в інтернеті.

За словами одного з керівників Google, який займається пошуком, внутрішнє розслідування 2016 року в Google показало, що близько чверті пошукових запитів повертають якусь дезінформацію. Відсотково це не так вже й багато, але з огляду на величезний обсяг пошукових запитів у Google це становило б майже два мільярди пошукових запитів на рік. Для порівняння: роль Facebook виявилася предметом слухань Конгресу після скандалу з російською дезінформацією, яку переглянули 126 мільйонів користувачів.

Коротко про те, що з’ясували журналісти видання:

• Алгоритми пошуку віддають перевагу великим компаніям порівняно з дрібнішими, підтримуючи деякі великі веб-сайти, як-от Amazon.com, Inc. і Facebook Inc.

• Інженери Google регулярно вносять приховані корективи в інформацію, яку компанія дедалі частіше розміщує паралельно з основним результатом пошуку: у пропозиції з автозаповнення, у так звані панелі знань і вибрані фрагменти, у результати новин.

• Існують чорні списки для видалення з результатів пошуку деяких сайтів. Це не стосується випадків, коли сайти блокують через порушення законодавства США або інших країн.

• У режимі автозаповнення — функції, яка передбачає сло­­ва по мірі того, як користувач уводить запит, — інженери Google створили алгоритми і чорні списки, щоб відсіяти сумнівні, з погляду компанії пропозиції щодо спірних питань.

• Співробітники і керівники Google, включно зі співзасновниками Ларрі Пейджем і Сергієм Бріном, не дійшли єдиної думки про те, якою мірою варто втручатися в результати пошуку.

• Для оцінки результатів пошуку в Google працюють тисячі низькооплачуваних підрядників, мета яких, за словами компанії, полягає в оцінці якості алгоритмів ранжирування. Підрядники стверджують: компанія дає їм зрозуміти, що саме вона вважає правильним ранжируванням результатів.

(За матеріалами

Telegram-каналу «Цифрова тінь»)

3.9.5. Друковані ЗМІ

Що стосується традиційних друкованих ЗМІ, то вони остаточно і безповоротно померли. Ті одиниці, що все ще виходять друком, набули статусу раритету і є доповненням до онлайн-аналогів. Окремо стоять тільки регіональні газети і спеціалізовані журнали. Проте ні перші, ні другі істотного впливу на загальне інформаційне поле не мають.

3.9.6. Месенджери

Серед месенджерів найбільший вплив на інформаційне поле має Теlegram. Кількість його користувачів в Україні досягла позначки 4,5 млн (за даними Data Magic за 30.04.2019) і продовжує зростати щодня. Так, з 2017 до 2018 року аудиторія українського Теlegram виросла в 600 разів.

Понад 95% аудиторії використовують месенджер не тільки для особистих листувань, а й для читання цікавих каналів. Основна причина полягає в зручності отримання інформації. Не потрібно переходити на сторонні ресурси, довантажуючи їх у браузері, не потрібно відкривати інші додатки, навіть більше, підвантажені повідомлення каналів

1 ... 41 42 43 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"