Читати книжки он-лайн » Езотерика 🔮🕯️🧘‍♀️ » Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало

Читати книгу - "Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало"

158
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 107
Перейти на сторінку:
вірі їх святій навчивши, всіх хрестив із жінками та дітьми, і із соборища їхнього учинив церкву Господа нашого Ісуса Христа. Тоді була радість велика у тому місті не тільки між зцілених недужих, але й між невірних жидів, що охрестилися і прийняли святу віру через чудо, яке сталося від ікони Господньої. Через це хай кожен творить вірою та любов'ю поклоніння святим іконам у честь і славу образові іпостасі Божої, який постав ув образі людському, Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж із Богом Отцем та Святим Духом хай буде від усіх поклоніння навіки віків. Амінь.

У той-таки день святих мучениць Зінаїди та Тилониди, родичок святого апостола Павла, котрі, покинувши свої добра і відрікшись усього світу, дійшли до Димитріядського міста і в одній печері життя своє провадили, зціляючи силою Христа-бога всілякі хвороби людям, які до них приходили, і багатьох приводили до святої віри. Роз'ярилися нечестиві ідолопоклонники, напали вночі, камінням побили їх, і так блаженним сном поснули.

У той-таки день пригадування Сьомого Вселенського собору, що був при царі Константині і при матері його Ірині, при патріархові ж царгородському Тарасію. 367 святих отців у Никеї вдруге зійшлися на іконоборців, їх-бо і прокляли, навчивши святі ікони шанувати і творити їм належне поклоніння.

Місяця жовтня в 12-ий день

Страждання святих мучеників Τараха, Прова та Андроника

Від нотаріїв судейських саме в той час, коли святі були спитані на нечестивому суді, писане і по тому вірними за велику ціну викуплене і переписане у царство Диоклитіянове та Максиміянове, за судді у Тарсі Киликійськім антипата Нумерія Максима, схоплено було трьох християн: Тараха, Прова і Андроника — у місті Помпеополі і приведено у Тарс перед антипата Максима на суд. Глянув на них антипат і побачив, що Тарах, муж чесний, літами старий, та й рече до нього: "Як називаєшся? Тебе-бо першого питати належить, бо найстаріший літами". Тарах же відповів: "Християнин я!" Рече антипат: "Не кажи мені про свою нечестиву віру, але повідж ім'я своє". Той же знову мовить: "Християнин я!" Максим же слугам, що були коло нього, каже: "Бийте його у вуста й приказуйте: "Не так відповідай судді!" Тарах же, коли били його, сказав: "Що мені є ім'я? Повідаю, що християнин я, бо це ім'я мені ліпше імені, даного мені батьками. Коли ж хочете, то й це довідаєтесь: від батьків своїх я Тарахом був прозваний, а коли воїном був, Віктором мене називали". Запитав його антипат: "Якого роду всі Тарахи?" Відповів Тарах: "Від римського і вояцького роду, народжений я у Клавдіонополі, місті Сірійськім, і через те, що християнин я є, то й залишив воїнство". Рече ж антипат: "Недостойний ти воїном бути, одначе скажи, як від воїнства ти відійшов?" Тарах же відповів: "Просив князя Публіона, і відпустив мене". Антипат же мовить: "Пожалій-бо старість свою і послухай повелінь царів наших, щоб прийняв честь од мене: приступи й поклади жертви богам нашим, оскільки й самі царі, які володіють всесвітом, поклоняються їм". Відповів Тарах: "Заблудили, зваблені сатаною". Антипат же рече до слуг: "Побийте йому щелепи за те, що на царів каже: заблудили, зваблені". Коли били Тараха, він мовив: "Казав тобі і кажу, що заблудили як люди!" Антипат же рече: "Покинь безумство своє і принеси жертви богам нашим". Відповів Тарах: "Я Богові моєму єдиному служу і жертву Йому приношу не в крові, а в чистому серці". Антипат же мовить: "Бережучи старість твою і милуючи розум твій, раджу тобі, щоб, покинувши марноту християнську, поклав жертви богам". Відповів Тарах: "Не вчиню цього беззаконня, оскільки люблю закон Бога свого і не відступлю від нього". Антипат же рече: "Інакший є закон, його берегти належить". Відказав Тарах: "О лиха голово, пагубний є закон ваш, який вам, нечестивим, повеліває пошановувати камені та дерева, діла рук людських і поклонятися їм". Антипат же повелів підлеглим ударити Тараха в шию. Мученик же, удари терплячи, каже: "Не відступлю від того ісповідання, яке мене спасе!" Антипат же рече: "Я тебе відверну від того безумства і розумним учиню". Мученик же мовить: "Твори, що хочеш, маєш владу над тілом моїм". Максим же, антипат, каже: "Стягніть із нього одежу і палицями бийте його". Тарах же, коли битий був, говорив: "Тепер воістину мудрим та розумним мене ти учинив, з такими ранами більше уповаю на Бога і Христа його". Антипат же рече: "Неправедно й проклято казав ти раніше, що служиш одному Богу, бо тепер оце двох ісповідуєш: Бога і Христа його, а коли двом тим служиш, то чому наших багатьох одкидаєш?" Відповідає Тарах: "Одного я істинного сповідаю Бога". Рече антипат: "Чи не сказав ти: Бога і Христа його?" Тарах відказує: "Христос є син Божий — один божеством із Отцем і Духом Святим, надія всіх християн, і заради нього, страждаючи, спасемося". Максим, антипат, рече: "Покинь це велемовство і нашим богам поклади жертви". Тарах же мовить: "Не я є велемовний, а істину кажу: уже шістдесят і п'ять років маю так віруючи, і тепер від істини не відступлю".

Один там був сотник на ймення Димитрій, то він каже: "О чоловіче, пожалій себе і поклонися богам, послухай моєї ради". Відповів Тарах: "Відступи від мене зі своєю радою, слуго сатанинський!" Тоді Максим, антипат, повелів Христового страждальця великими залізними веригами обкласти і в темницю вкинути. І рече до слуг: "Приведіте мені другого". І мовить Димитрій-сотник: "Ось, пане, стоїть перед тобою!"

Нумерій же Максим, побачивши другого християнина, що стояв перед ним, сказав: "Повідай мені спершу ім'я своє". Відповів той: "Найперше й найчесніше ім'я моє є християнин, друге ж ім'я, від людей назване, — Пров". Антипат рече: "Якого роду ти, Прове?" Відповів Пров: "Батька маю із Тракії, народжений-бо в Пергії Памфлійській і християнин є". Максим-антипат рече: "Ніякої користі ім'я те не дасть тобі, послухай мене: поклади жертви богам, тоді й від князів пошануєшся і другом нам будеш". Відповідає Пров: "Ні честі від князів не хочу, ні дружби твоєї не бажаю, немале-бо зібрання багатств моїх було, які полишив, щоб Богові живому служити". Антипат же каже: "Роздягніть його і, розтягши, сирими жилами бийте". Коли били святого, мовив Димитрій-сотник: "О чоловіче, поглянь на кров свою, що на землю виливається, і пожалій себе". Відповідає Пров: "Тіло моє серед вас є, щоб мучили його, мені ж муки за помазання є". Максим же, антипат, рече: "Чи залишиш марноту свою, чи пробудеш у закам'янілості своїй?"

1 ... 41 42 43 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Жовтень, Данило Туптало"