Читати книгу - "Пірат"

class="book">Коли вона вийшла, він стояв на набережній навпроти дискотеки і спостерігав, як останній із вуличних художників спаковує на ніч свій реманент. Почувши цокання її високих каблучків, обернувся.

— Були перепони? — спитав він.

— Ні,— відповіла вона. — Я сказала їм, що йду до туалету.

Він усміхнувся.

— То що, підемо пішки? Моє помешкання — он там, на цій вулиці за «Ле Горілль».

— Інакше ми туди не доберемося,— сказала вона, підстроюючись під його ходу.

Незважаючи на пізню годину то тут, то там ще вешталися купки людей. Вони розважалися як могли: розглядали один одного, а також чудові яхти, припнуті обіч вулиці. Для багатьох це була єдина розвага, бо всі їхні гроші йшли на плату за житло і харчування, а ця плата під час курортного сезону була чимала. Французи немилосердно визискували туристів будь-якої національності, не роблячи винятків для своїх співвітчизників.

Минувши «Ле Горілль», з його запахами смаженої яєчні та картоплі фрі, вони стали підійматися по вузькому пішоходу. Пройшовши з півкварталу, вони зупинилися перед дверима старого будинку з антикварною крамничкою на першому поверсі. Він відчинив їх важким старомодним залізним ключем і, зайшовши всередину, клацнув вимикачем. У холі засвітилося світло.

— Нам на другий поверх.

Вона кивнула і пішла за ним старими дерев'яними сходами. Східці другого прольоту упиралися прямо в двері його житла. На цих дверях замок був сучасніший. Він відімкнув його, відчинив двері і впустив її всередину.

Вона пройшла до кімнати. Тут було темно. Двері за нею зачинилися, і в той же час вона почула, як клацнув вимикач освітлення. Кімната наповнилася м'яким червоним світлом двох ламп, по одній з кожного боку ліжка біля протилежної стіни. Вона з цікавістю розглядала кімнату.

Меблі були дешеві і поношені, такого типу, який французи надають літньому курортникові. В кутку кімнати була раковина, а під нею, на шарнірі,— біде. Туалет був за вузькими дверима, схожими на комірчину. Не було тут ні ванни, ні душа, ні кухні, і лише на письмовому столі, поруч з armoire[30], стояла електрична плитка.

Він перехопив її погляд.

— Це небагато,— сказав він. — Та це — дім.

— Я бачила й ще бідніші,— засміялася вона. — Тобі повезло, що вбиральня не в коридорі.

Він підійшов до письмового столу і висунув шухляду. Звідти взяв косячок і запалив його. Коли він передав їй самокрутку, її ніздрі залоскотав солодко-уїдливий запах марихуани.

— У мене немає чого випити.

— Не турбуйся,— сказала вона, смачно затягнувшись. — А травичка таки добряча.

Він усміхнувся.

— Це мені тільки що підкинув приятель із Стамбула. Він постачив мене також хорошим марафетом. Вживаєш?

— Інколи,— сказала вона, передаючи йому косячок. Вона спостерігала, як він затягується, а потім поклала свою пляжну сумку і підійшла до нього. Вона відчула, як у голові зашуміло, а між ногами зволожилося. Це справді була хороша травичка, коли так діє одна затяжка. Вона смикнула вузол його сорочки.

— То що, будемо язиками теліпати чи трахатися? — спитала вона. — У мене — Лише година.

Він поволі поклав самокрутку в попільничку, а потім зняв з її пліч прозору кофтину, відкриваючи голі груди. Він узяв по одній в кожну руку, стискаючи соски між великим і вказівним пальцями, аж доки її тіло блискавкою пронизав різкий біль.

— Біла сучка,— процідив він, посміхаючись.

Її посмішка була такою ж глузливою, як і його.

— Негритос.

Він притиснув її плечі руками так, що вона впала перед ним навколішки.

— Краще навчись трохи просити, коли хочеш, щоб мій півник побував у твоїй маленькій гарячій чубатці.

Сорочка вже була розв'язана, а тепер вона потягла за блискавку на його джинсах. Під ними не було нічого, і коли вона стягла його штани до колін, його пеніс вільно випурхнув назовні. Вона охопила рукою його дишло і потягла до рота.

Його рука притримала порух її голови.

— Проси! — кинув він.

Вона підняла на нього очі.

— Будь ласка,— прошепотіла вона.

Він посміхнувся і послабив руку, даючи їй взяти його до рота, а тим часом потягся до висунутої шухляди і взяв звідти маленький флакончик з марафетом. До корка, на короткому кульковому ланцюжку була прилаштована маленька ложечка. Він вправно зачерпнув ложечкою порошок і по черзі нюхнув кожною ніздрею. Потім його зір опустився на неї.

— Твоя черга,— сказав він.

— Мені гарно,— сказала вона, цілуючи його і облизуючи його тестикули. — Я не потребую.

Він потяг її за волосся, відводячи її голову назад.

— Біла сучка! — він підняв її на ноги, наповнив ложечку і підніс до її ніздрів.

— Ти роби так, як я сказав. Нюхай!

Вона вдихнула повітря через ніс, і порошок з ложечки втягнувся в її ніздрю.

Не пройшло й секунди, як він знов наповнив ложечку й підніс їй під другу ніздрю. На цей раз він не встиг і слова проронити, як вона нюхнула. Вона майже відразу відчула, як у неї заніміло в носі, а потім порошок вибухнув в її геніталіях.

— Господи! — скрикнула вона. — Це шаленство. Я кінчила просто від понюшки.

Він зареготав.

— Ти ще нічого не бачила, лялечко. Мені хочеться показати тобі декілька трюків з оцією юриндою, яких навчив мене мій татусь.