Читати книгу - "Коханці юстиції"

клінчу, широко ступає за нею. Він її зараз обов’язково наздожене, він її не наздогнати не може. Пес налітає на Блазня й починає шматувати його картаті, набиті ватою грубезні штани. Стільки ватяного клоччя в повітрі ця площа досі не бачила, це місто досі не бачило. Десятки поліцистів злітаються зусібіч, розмахуючи киями та на бігу відбезпечуючи зброю.

20

До в’язниці їх, «Сансару» й «Мімі», доставлено, всупереч інструкції, в одному автомобілі. Можна припускати мисливський азарт: братам Мауерам так кортіло негайно взяти в обробку свій цирковий вилов, що вони не стали дочікуватися другої машини. Про це відомо цілком достеменно.

Невідомим натомість залишається, чи встиг «Сансара» сказати «Мімі» те, що хотів їй сказати от уже протягом кількох місяців. Наприклад, про татуйовану квітку на її лівій сідничній півкулі.

У нього більше не буде такого шансу. Бо й «Мімі» більше не буде.

21

Вистава мала розпочинатись о 15-й. Ранній початок зумовлювався комендантською годиною. Для того, аби публіка встигла розійтися по домівках перед її настанням, слід було враховувати не лише час вистави з двома антрактами, але і тривалість двох вітальних промов. Одну з них мав би виголосити доктор Лепкий, брат поета-декадента. Другу — крайсгауптман доктор Альбрехт, голова цивільної адміністрації. Він старанно підготував кількахвилинний виступ про видатне значення культури й передусім театру у вихованні громадян нової, натхненої ідеалами Третього Райху України. Доктор Альбрехт заховав складений учетверо машинопис промови у внутрішній кишені френча. Він потаємно пишався власною свіжознайденою тезою про м’яку силу культури в боротьбі за новий світовий порядок.

Якби в неділю «Сансара» зміг бути в театрі, то йому довелось би стріляти саме в Альбрехта. Жодного вищого й важливішого німецького чину на виставі не було. Ні коменданта гарнізону, ні — що найприкріше — жодного зверхника з ґестапо, кріпо і шупо. Всі вони одностайно проіґнорували «Шаріку».

Але й замах на Альбрехта мав би здетонувати з достатньою силою. Він обов’язково потягнув би за собою не бачені досі репресії проти місцевої людності. Всі катування й розстріли, що сповнювали міський простір дотепер, від того моменту мусили би здаватися легковажною прелюдією чи то пак увертюрою до оперети. «Сансара» не тільки ясно усвідомлював жахні наслідки запланованого теракту — він ставив на них. Страждання і жертви українців мусили хоча б частково очистити їх від гріха колаборації. Гнів окупанта з усім шаленством каральних заходів мусив нарешті породити систематичний і, головне, масовий спротив. Земля мусила загорітися під брунатними чобітьми. «Сансара» вірив у велике повстання і військово-політичну інтервенцію Заходу. Мабуть, як на таке недовге життя, він прочитав забагато книжок — розумних і наївних водночас.

Близько шостої ранку, вдруге облитий водою з відра, «Сансара» отямився. Його з дві години дещо поблажливо й навіть ліниво допитували Мауери.

Тепер усе виглядало так, що його план розлітається вдрузки. Його затримано, його на місці Дії не буде. Театральна прем’єра пройде без найменших ексцесів, і німецькі достойники вітатимуть зі сцени місцеву публіку приязними словесними формулами, заохочуючи до чергового потепління стосунків і вкотре заморочуючи голови своїм удаваним союзництвом. І всі розійдуться щасливо й дисципліновано по домівках ще перед настанням комендантської години.

22

Близько шостої ранку, вдруге облитий водою з відра, він отямився, ні, ще не з думкою — з її тінню, першим знаком, праобразом. Його з дві години дещо поблажливо й навіть ліниво допитували Мауери, потім їх замінили двоє інших, а брати кудись поділися. (Старший, Йоганн, повернеться аж удень, як завжди, з канчуком.)

Як провели Мауери ту ніч? Позавалювалися спати після насиченого дня? Продовжили розваги зі здобиччю? Цього ми не знаємо.

Зате нам відомо дещо про їхні дальші життя. В яких лише каламутна півтемрява, сморід мертвої риби і відкладання яєць у вічний намул.

23

Це ще не було катування — так лише, перша психічна атака з елементами побоїв середнього ступеня. «Сансара» непритомнів двічі. Їх цікавило походження листівок (отих рожевих, ясна річ, а не циркових). Тобто зв’язки в мережі, хто і звідки, і що за така підпільна друкарня. «Сансара» знав, що саме це й питатимуть. На це в нього була своя індивідуальна метода, безліч разів тренована спеціальними медитаціями. Він заводив на манівці, водив за носа і змушував їх кружляти по колу. Близько шостої ранку вони вдруге вилили на нього відро води і продемонстрували набір знарядь: металеве пруття, гумові киї, всіяні циганськими голками рукавиці, шкіряні плетені нагайки, свинцеві кастети, колючий дріт. «Подумай собі про все це перед сном», — сказав перекладач, і їх накрило сміхом.

Поки «Сансару» вели до камери, тінь думки ставала думкою. Головне — стежити за годинником, повторив він у собі стільки разів, що якби хтось міг це почути, то припустив би збожевоління.

24

Годинник, на щастя, був настінний, з великим виразним циферблатом, і «Сансара» міг його бачити навіть із заплющеними очима. І навіть якби його очі позлипалися від крові (а до цього все йшло), то він стежив би за часом. Він мусив виграти час. А той на три чверті складався з тортур.

Йому в цьому щастило. Йому взагалі почало щастити. Наприклад, із камерою — відносно чистою та без вошей. У ній він нарешті позбувся розірваних у багатьох місцях блазенських штанів, під якими були цілком неушкоджені добрі старі твідові бриджі.

Він мусив виграти час. А той на три чверті складався з тортур.

У неділю зранку якась година пішла на фотографування та відбитки пальців. Фотографували чомусь аж тричі: у головному в’язничному корпусі, на тлі чисто побіленої стіни, у подвір’ї (тому самому, батьковому), на тлі облупленого муру, а тоді в меншому корпусі, де стіни сильно поїв грибок і дуже тхнуло старим ганчір’ям.

«Сансара» не запитував, навіщо стільки фотографувань. Він узагалі не запитував. Година з гаком на всі ті процедури означала, що катувань буде на годину менше. Бо він точно знав, о котрій годині катування має бути зупинено. Йому щастило.

25

Настінний годинник був черговим порушенням службових інструкцій. Приміщення, де ведуться багатогодинні допити з широким застосуванням супровідних засобів, не повинно містити в собі жодних лазівок у зовнішній світ, жодних систем відліку. Це ніби казино, гравцями в якому є допитувані й катовані.

Коли на циферблаті перевалило за пів на четверту дня (перша дія оперети в самому розпалі), «Сансара» вирішив, що пора, й почав колотися старшому з Мауерів. Йому вдалося протягнути потрібну кількість годин —