Читати книгу - "Щоденник Майдану та війни"

сепарати­стам — майже два мільйони гривень готівкою.

Російське ТБ показало, як падає підбитий ракетою вертоліт, повідомивши, що це сепаратисти Донбасу збивають українські вертольоти й літаки. Пізніше з’ясувалося, що це відео російське ТБ уже показувало місяць тому і знято воно в Сирії, де повстанці біля міста Алеппо збили вертоліт сирійської армії. Також Росія повідомила, що кількість убитих серед сепаратистів коливається між 4 і 30, а українська сторона повідомляє про відсутність убитих і про десятки заарештованих. При цьому жодного відео, жодної фотографії бою за аеродром біля Краматорська, на яких було б видно поранених або вбитих.

Учора під київським судом сталася сутичка між «Правим сектором» і колишніми бійцями «Беркута», які прийшли підтримати свого колегу, заарештованого за стрі­лянину по демонстрантах на Майдані. Бійці «Правого сектора» ото­чили «беркутівців» і вимагали, щоб ті стали на коліна і просили в українського народу вибачення. «Беркутівці» вибачення попросили, але на коліна ставати відмовилися. Закінчилося все мирно: «Правий сектор» домовився з «беркутівцями» про те, що вони разом по­їдуть на схід країни захищати цілісність держави. Майже голлівудський хепі-енд конфлікту.

17 квітня

О 4-й ранку дивився новини. У Маріуполі в результаті спроби захоплення сепаратистами військової частини було вбито двоє і поранено 16 осіб. Потім стрілянина виникла в інших місцях міста, де спецназ переслідував озброєні банди сепаратистів. Заарештовано понад 60 осіб. Може, це переломний момент?!

Зранку йшов дощ, але після полудня небо посвітлішало. Вдень сепаратисти у Луганську взяли в заручники жур­налі­ста. Україна закрила в’їзд на свою територію самотнім чоловікам у віці від 16 до 60 років із паспортами Росії або з кримською пропискою. Росія пообіцяла відповісти «аде­кватно». Але почала день із заборони імпорту укра­їнської ковбаси та обіцянкою знову заборонити імпорт україн­ського сиру.

Я відвіз машину на техобслуговування на Поділ. Залишивши її там, попрямував у бік ринку, думаючи купити там у знайомої грузинки-торговки базарного лаваша та сулугуні. Гривень у кишені не було. Тільки євро. Намагався поміняти євро на гривні в трьох банках по дорозі, але банки валюту не міняли. Уже третій день виникають проблеми з обміном. Гривня тепер дорожчає. Євро тепер дешевшає. Національний банк покарав 14 банків за валютні спекуляції. У касах банків то немає гривні, то не працює комп’ютер. Так я нічого на Подільському ринку й не купив. Прогулявся по Фролов­ській, піднявся по Андріївському узвозу повз музей Булгакова на Володимирську й засів працювати в «Кофехаусі» на розі з Великою Житомирською.

Вечір. Сходив із Антоном і Тео до Театру російської драми. Дивилися новий спектакль про Тараса Шевченка «Везде один». У виставі було два Шевченка: один молодший російськомовний, другий — більш типовий, україномовний, із сивими обвислими вусами. Спектакль був двомовним. Деякі актори говорили українською, деякі — по-російськи. Ідея цікава, але перша половина вистави виявилася нудною — суцільні монологи двох Шевченків про важку солдатську службу в царській армії. У другій половині спектакль пожвавився. Після того як «український Шевченко» сказав, що йому дуже сподобався «Ревізор» Гоголя, на сцені з’явився Чичиков, і стало веселіше. Але хлопчаки від вистави були не в захваті. По дорозі з театру додому зауважив, що в автосалоні бізнес-центру «Леонардо», який належить Рінату Ахметову, з’явилися три новенькі «роллс-ройси». Такі машини перед війною в країні на продаж не ввозять. Значить, хтось знає, що війни не буде?

І немов на підтвердження цього — сьогоднішня заява про деескалацію після переговорів у Женеві. Лавров підписав теж. Щоправда, Путін сьогодні 4 години відповідав на запитання росіян, і в його відповідях навіть натяку на деескалацію не було. Навпаки, він нагадував, що в нього є мандат від Ради Федерації на введення військ в Україну! Але в будь-якому випадку нині якось спокійніше на душі. Хочется вірити, що найближчої ночі на сході країни нікого не вб’ють. У Донецьку, Краматорську та в інших містах сього­дні проходили мітинги за єдину Україну. У Краматорську сепаратисти напали на мітинг прихильників єдиної України, але міліція навела лад. Ніхто не постраждав.

Путін знову зажадав, аби українська армія не застосовувала силу проти «мирних проросійських активістів», які ходять у військовій формі без розпізнавальних знаків із автоматами АК-100, яких немає на озброєнні в української армії, але зате є в армії Росії.

СБУ повідомила, що серед затриманих за участь у масових заворушеннях 117 громадян Росії не менше десяти — співробітники російських спецслужб. Лавров і Путін запевняють, що жодного російського офіцера на українській території немає. А що, в Криму теж немає?!

19 квітня

У селі. Ми з Тео досадили картоплю. Ліза готувала тісто для пасок і спекла 5 штук — дві великі та три маленькі. Небо дещо затягнуте плівкою хмар, але все одно світле і дає сподівання на сонячні проблиски. До сусідів приїхали з п’ятнадцятеро родичів святкувати Великдень.

20 квітня

Тиша. Все село спить. А о 3-й годині повз будинок по дорозі тихо йшли десятки жителів із палаючими свічками в руках і з кошиками, в яких лежали паски і крашанки. Йшли до церкви, де з минулого вечора йшла велико­дня служба. Але до церкви на всю службу приходять зазвичай найміцніші, інші збираються навколо церкви і ставлять під ноги кошики в очікуванні священика, який має вийти вдосвіта з церкви й освятити парафіян і все, що вони принесли в кошиках. Коли ми минулого року ходили до церкви, то бачили в багатьох в кошиках і домашню ковбасу, і пляшки горілки або самогону, приховані за крашанками та пасками.

Після обіду всі в селі почали ходити одне до одного в гості. Нас запросили сусіди. Ми посиділи у них годинку, попоїли, випили кілька чарок. Потім ми пішли до Майструків, у яких вже провели години дві за розмовами, їдою та грецькою «Метаксою». Мене на вечір іще запрошував Вітя, колишній телефоніст, але йти до нього вже не було сил. Думаю, що він теж був утомлений і, можливо, навіть зрадів, що я не прийшов. Адже він мені не передзвонив і не запитав, чому я запізнююсь. І я запізнився зовсім. Зустрінуся з ним уже в наступні вихідні.

21 квітня